Методологія та організація наукових досліджень

Магістерська робота: поняття та її підготовка

Вищим ступенем підготовки кваліфікованих спеціалістів є магістри.

Магістр — це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув по­глиблені спеціальні вміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі. Магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну нау­кову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спромож­ним до плодотворної науково-дослідної і науково-педагогічної діяльності.

Магістерська освітньо-професійна програма включає в себе дві приблизно однакові за обсягом складові — освітню і науково- дослідну. Зміст науково-дослідної роботи магістра визначається індивідуальним планом. Одночасно призначається науковий ке­рівник, котрий повинен мати науковий ступінь і (або) вчене зван­ня і працювати вданому ВНЗ.

Підготовка магістра завершується захистом магістерської роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Магістерська робота—це самостійна науково-дослідна ро­бота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня ма­гістра. Основне завдання її автора—продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, вміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.

Ця випускна кваліфікаційна праця наукового змісту має внутрішню єдність і відображає хід та результати розробки виб­раної теми. Вона є новим по суті і досить специфічним видом кваліфікаційної роботи.

Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий ха­рактер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра, а з іншого — самостійним оригінальним науковим дослідженням сту­дента, у розробці якого зацікавлені установи, організації або підприємства.

Оскільки підготовка магістрів у нашій країні є справою відносно новою, то поки шо не розроблені більш-менш уніфіко­вані вимоги щодо змісту й структури магістерської дисертації як виду кваліфікаційної роботи. Прийнятною вважається така її структура:

•  титульний аркуш;

•  зміст;

•   вступ;

•  розділи і підрозділи основної частини;

•  висновки;

•  список використаних джерел;

•  додатки.

Наповнення кожної частини магістерської роботи визна­чається її темою. Вибір теми, етапи підготовки, пошук бібліогра­фічних джерел, вивчення їх і добір фактичного матеріалу, мето­дика написання, правила оформлення та захисту магістерської дисертації мають багато спільного з дипломною роботою студен­та і кандидатською дисертацією здобувача наукового ступеня. Тому в процесі її підготовки слід застосовувати методичні і технічні прийоми підготовки наукової праці, викладені в даному підруч­нику.

Виходячи з того, що магістерська підготовка — це по суті лише перший серйозний крок студента до науково-дослідної і науково-педагогічної діяльності, що логічно завершується всту­пом до аспірантури і підготовкою кандидатської дисертації, ма­гістерська робота не може розглядатись як науковий твір вищого гатунку, оскільки ступінь магістра — це не вчений, а лише акаде­мічний ступінь, який підтверджує освітньо-професійний рівень випускника вищої школи і свідчить про наявність у нього знань, умінь і навичок, притаманних науковому працівникові-почат- ківцю.

Вимоги до магістерської роботи в науковому відношенні вищі, ніж до дипломної роботи, однак нижчі, ніж до кандидатсь­кої дисертації.

На відміну від дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук, що є науково-дослідними працями, магістерська робота як самостійне наукове дослідження кваліфі­кується як навчально-дослідна праця, в основу якої покладено моделювання більш -менш відомих рішень. Її тематика та науко­вий рівень мають відповідати освітньо-професійній програмі на­вчання. Виконання зазначеної роботи має не стільки вирішувати наукові проблеми (завдання), скільки засвідчити, що її автор здат­ний належним чином вести науковий пошук, розпізнавати про­фесійні проблеми, знати загальні методи і прийоми їх вирішення.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 85 86 87 88 89 9091 92 93 94 95  ... 138