Методологія та організація наукових досліджень

Економічна ефективність наукових досліджень

Ефективність науки — досить широке поняття. Воно вклю­чає високий науковий рівень отриманих результатів, які суттєво впливають на розвиток природи, суспільства і людини. За харак- 112

тером впливу на суспільний розвиток виділяють: науково-техні­чний, економічний, оборонний та соціальний ефекти.

Під науково-технічним ефектом розуміють розширення знань про навколишній світ: виявлення нових фактів, зв’язків, закономірностей, відкриття законів, розробка нових матеріалів, обладнання, технологій.

Суть економічного ефекту в отриманні додаткових еконо­мічних результатів: зростання національного доходу, продуктив­ності праці, ресурсозбереження.

Оборонний ефект—створення нових технічних систем, що забезпечують безпеку держави.

Соціальний ефект проявляється в зміні змісту, характеру і умов праці, підвищення рівня і якості життя народу, підвищення загальноосвітнього і професійного рівня людських ресурсів. За­лежно від цілей, які ставляться перед дослідженням, при оцінці НДР, визначальним може бути будь-який із перелічених ефектів, а інші виступатимуть як додаткові.

Для прикладних наук, як правило, визначальним є еконо­мічний ефект.

Економічний ефект наукових досліджень визначається змен­шенням сукупних затрат на виробництво продукції в тій галузі, де впроваджено завершені наукові дослідження.

Фактичну річну економію сукупної праці (живої і неживої) у вартісному виразі називають річним економічним ефектом. Він може бути, залежно від стадії закінчення роботи, попереднім, очі­куваним, фактичним і потенціальним.

Попередній економічний ефект визначається на стадії тех- ніко-економічного обґрунтування доцільності дослідження, в за­гальних показниках на очікувальний об’єкт впровадження.

Очікуваний економічний ефект визначається в процесі про­ведення наукового дослідження на основі прогнозування термінів впровадження отриманих результатів у виробництво. Очікува­ний ефект розраховується для визначення періоду використання отриманих результатів, які можуть бути від 5-ти до 10-ти років від початку їх впровадження у виробництво.

Попередній і очікуваний економічний ефекти є певною мірою прогнозними. Це обумовлено тим, що наукові дослідження вико­ристовуються протягом певного часу (3-5 років) і початково ре­зультати, які будуть одержані, точно визначити неможливо.

Попередній і очікуваний ефект розраховують і при виборі перспективних тем досліджень.

Перспективність теми визначається двома методами — ма­тематичним і експертних оцінок.

Математичний метод ґрунтується на використанні системи показників, що визначають перспективність дослідження.

У прикладних темах застосовують показник перспективності (П), в основу якого покладено економічні показники:

_П _ V • с • Рн • Рв *4т _ Зн + Зд + Зр

де V— обсяг продукції після впровадження результатів теми; С — вартість одиниці продукції, грн;

Рн — імовірність наукового успіху в розробці теми;

Рв—імовірність впровадження наукових розробок;

Т — тривалість виробничого впровадження в роках;

Зн — затрати на наукове дослідження, грн;

Зд — затрати на дослідне і промислове освоєння;

Зр — щорічні затрати на виробництво продукції, грн.

Чим вищий показник перспективності (П), тим перспектив­ніша тема, що планується до розробки.

Показник перспективності теми можна визначити і за та­кою формулою:

(2)

де Ео — загальний очікувальний економічний ефект;

Рр — імовірність ризику.

У формулах (1,2) Рн, Рв і Рр — величини прогнозні. Вони встановлюються на основі наукових прогнозів.

Суть методу експертних оцінок у тому, що тему оцінюють спеціалісти-експерти. Кожному із них видається оцінювальна бальна шкала, з допомогою якої встановлюються бали за напря­мами (актуальність, тривалість розробки, можливість впровад­ження, очікуваний ефект у грн), надають перевагу тій темі, яка набрала найвищій сумарний бал.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 70 71 72 73 74 7576 77 78 79 80  ... 138