Методологія та організація наукових досліджень

Система методів дослідження

У науці використовується багато різноманітних методів, підходів і прийомів, які тісно між собою пов’язані логічно, струк­турно і у процесі дослідження (див. рис. 1). Тобто вони утворю­ють систему. Системність методів полягає у наступному:

•    часто вони послідовно використовуються в одному і тому самомудослідженні. Наприклад, метод польових досліджень і мо­делювання. Спочатку дослідник вивчає об’єкт у польових умо­вах, отримує відповідну наукову фактичну інформацію, а після цього створює економічні моделі і експериментує з ними за до­помогою математичної обробки даних, знятих у процесі дослі­джень (метод математичного моделювання);

•    використовуються на різних рівнях дослідження — емпі­ричному (наприклад, метод аналогії, статистичні методи) й теоре­тичному (аксіоматико-дедуктивний, метод абстрагування тощо);

•   використовуються взаємозв’язано при переході від одно­го масштабу дослідження до іншого. Наприклад, при великомас­штабному дослідженні використовують картографічний метод, а при переході до середньомасштабного дослідження звертаються до методу генералізації, що є засобом абстрагування від частково­стей і виокремлення головного;

•    одні методи є формою виявлення (реалізації) інших, шир­ших за охопленням предметних областей чи засобів. Класичним прикладом цього можуть бути: математичний метод, який є од­ним із видів методу формалізації; або картографічний метод мож­на трактувати як одну із форм методу моделювання.

Філософські методи — це використання у науковому дослід­женні категорій, положень, принципів і законів певної філо­софської системи. Наприклад, діалектики як теорії пізнання. Можна користуватися положеннями філософії позитивізму, нео­позитивізму, постмодернізму тощо.

Загальнонаукові методи — це такі засоби і прийоми (чи їх сукупність), які з тими чи іншими модифікаціями використову­ються в усіх чи майже в усіх науках з урахуванням особливостей конкретних об’єктів дослідження. Наприклад, сюди належить метод моделювання чи такі логічні засоби, як аналіз і синтез, індук­ція і дедукція.

Нарешті, конкретно-наукові методи, які використовуються в окремих науках чи в генетично пов’язаних або об’єднаних спільністю об’єктів дослідження групах. Для прикладу наведемо метод калькуляції. Він належить до конкретно-наукових, бо ви­користовується лише в економіці. Тоді як метод балансів може застосовуватися у декількох близьких за певною ознакою дис­циплінах (наприклад, у регіональній економіці та економічній географії). Він теж належить до конкретно-наукових, але не спе­ціальних, а міждисциплінарних.

У теоретичних дослідженнях важливо свідомо використову­вати принципи, категорії і закони діалектики.

Найважливішими принципами діалектики є принципи руху і розвитку, взаємозв’язку і взаємозумовленості, причинності тощо. Вони не заміняють собою загально- чи конкретно-науко­вих методів, а переломлюються через них, проявляються при їх використанні.

Філософські принципи

 

Загально-наукові методи

 

Традиційні

 

Сучасні (модерні)

 

« Содержание


 ...  53  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я