Методи прийняття управлінських рішень

Моделювання процесу розробки рішень

При глибокому вивченні великих проблем, що вимагають рішення, використовуються наукові методи, такі як системний аналіз, дослідження операцій. Їх основу складає математичне моде­лювання [12]. Математичне моделювання — універсальний і ефек­тивний інструмент пізнання внутрішніх закономірностей, власти­вих явищам і процесам, суть якого полягає в підборі математичних схем, що адекватно описують процеси, які відбуваються реально. Воно дозволяє вивчити кількісні взаємозв’язки та взаємозалеж­ності змодельованої системи та вдосконалити її подальший розви­ток і функціонування.

Сувора формалізація соціально-економічних процесів функціо­нування підприємства практично неможлива. Тому всі моделі є спрощеним зображенням реальної системи, але якщо це спрощення виконано коректно, то отримане наближене відображення реальної ситуації дає змогу отримати достатньо точні характеристики дос­ліджуваного об’єкта. Незважаючи на даний недолік, математичне моделювання в соціально-економічній області часом виступає єди­ною можливістю кількісного аналізу процесів і явищ, оскільки на­турний експеримент або неможливий, або обмежений.

Використовуються моделі з таких причин:

• моделі дешевші і вимагають менше витрат часу, ніж експери­ментування з реальними системами;

•дозволяють менеджерам змоделювати велику кількість альтер­натив;

•дозволяють вводити дані, якими можна маніпулювати на ниж­чому рівні;

•дозволяють застосовувати системний підхід до аналізу проблеми;

• вимагають введення обмежень по факторах, які мають невели­кий вплив на проблему.

Основні обмеження при використанні моделей:

• моделі можуть бути дорогими і вимагають значних витрат часу на їх розробку і тестування;

• можуть не використовуватися через математичну складність;

• вони зменшують роль та значення факторів, що математично не відображаються;

•досить часто занадто спрощують реальність.

Приклад моделі. Попит на автомобілі в магазині за останні

7  років представлено в таблиці. Потрібно з допомогою тренду здій­снити прогноз на наступний рік.

Рік

Період часу

Попит

2

х

ху

2002

1

74

1

74

2003

2

79

4

158

2004

3

80

9

240

2005

4

90

16

360

2006

5

105

25

525

2007

6

142

36

852

2008

7

122

49

854

2009

8

2

Й

2

9

6

5?.

4

о

Іху = 3063

 

Лінія тренду визначається за формулою:

у = а + Ьх,

де: у — розрахункове значення передбачуваної змінної; а — точка перетину лінії тренду з віссю;

Ь — нахил лінії регресії; х — незалежна змінна (час).

Нахил лінії регресії визначається за формулою:

£ ху - пху

Ь =

£х2 - пх2

де: ху — середнє значення х і у;

п — число точок даних чи спостереження.

а = у - Ьх,

х=28=4; у = =692=98,86;

п 7                      п 7

, 3063 - 7 х 4 х 98,86

Ь =                       — = 10,54;

140 - 7 х 16

а = 98,86 - 10,54 ■ 4 = 56,7; у = 56,7+10,54 ■ 8 = 141,02 (шт.)

Отже, попит на автомобілі в магазині на 2009 рік складе 141 оди­ницю.

Позитивними характеристиками моделювання також є:

 

« Содержание


 ...  18  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я