Методи прийняття управлінських рішень

Графічне зображення проблемної ситуації

Проблема з грецької означає перешкоду, трудність, задачу. В ме­тодології науки немає єдиної думки відносно визначення поняття «проблема». У науковій літературі відображено понад двадцяти виз­начень, у яких відмічається ряд загальних властивостей проблем:

—якщо це проблема, то її обов’язково потрібно вирішувати;

—неповторність ситуації вибору;

—наявність труднощів при розгляді альтернатив розв’язання проблеми;

—невизначеність наслідків прийняття рішення;

—необхідність врахування безлічі чинників;

—присутність людського чинника (ЛПР або групи осіб, які роз­робляють рішення), а отже, суб’єктивних аргументацій приво­ду вибору рішень.

Внутрішню структуру проблеми складають такі елементи, як пред­мет, об’єкт, суб’єкт, зв’язки, мета рішення.

Предмет проблеми характеризує головне протиріччя, що виник­ло, яке виражається в питанні: «У чому суть проблеми?»

Об’єкт проблеми відповідає на питання «Де виникла проблема?» (У бригаді, на дільниці, в цеху, обладнанні, колективі і т. ін.).

Суб’єкт проблеми той, хто пов’язаний з проблемою (соціаль­ний, інтелектуальний її елемент).

Зв’язки проблеми характеризують як структурні міжелементні зв’язки (обмеження), так і відносини з іншими проблемами. Вони відображуються в питанні: «З чим пов’язана проблема?»

Мета розв’язання проблеми виражається в питанні: «Для чого необхідно вирішувати проблему?»

У описі проблеми повинні бути відображені вказані елементи. Наприклад, завелика кількість товарів у магазині: предмет — зайве накопичення товарів; об’єкт — магазин; суб’єкт — директор; зв’яз­ки — псування товарів, зростання витрат на зберігання, зв’язування обігових коштів; мета розв’язання проблеми — привести товарні за­паси до оптимальних меж.

Кожний елемент проблеми може мати підпроблеми, тобто проб­леми більш низького порядку.

Розв’язання проблем, як і управління, — це процес, що включає послідовність взаємопов’язаних кроків. Для глибокого вивчення і з’ясування особливостей проблеми корисно дотримуватися певних способів її продумування і послідовності міркувань.

Способи продумування проблеми включають:

1. Розділення проблеми на частини.

2.  Виділення основних і другорядних характеристик проб­леми.

3.  Встановлення причинно-наслідкових зв’язків по всіх можли­вих варіантах вирішення проблеми.

4.  Прогнозування та аналіз необхідних дій.

5.  Розробка рекомендацій до дій.

При продумуванні проблеми корисно поставити ряд питань:

1. Чи можливо зменшити обсяг проблеми, спростити 11?

2.  Що нагадує ситуація (які асоціації викликає)?

3. Чи були аналогічні проблеми і як вони вирішувалися?

4.  Що можна замінити, стиснути (змінити якість)?

5.  У чому ризик?

6.  Що є в наявності?

7.  Які можливі варіанти розв’язання проблеми?

Послідовність міркувань містить такі етапи:

		Особливості проблеми: Чого не вистачає? Що заважає? Чиї інтереси зачеплені?
		■и
	Як можна вирішити проблему: Можливі стратегії. П отенціальні р езультати.

Розглядаючи виниклу проблему, керівник повинен:

—визначити коло осіб, здатних розробити і реалізувати способи її вирішення для отримання позитивного ефекту;

—встановити термін вирішення проблемної ситуації;

— оцінити і затвердити способи дій;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 7 8 9 10 11 1213 14 15 16 17  ... 112