Розділ 4. КЕРІВНИЦТВО
4.1. Загальні положення. Комунікація
Керівництво - це функція управління, що передбачає використання комунікацій та особистого впливу з метою орієнтації дій підлеглих на реалізацію планів організації (підприємства).
Комунікація - це процес двобічного обміну думками та інформацією, що веде до взаєморозуміння. Для процесу комунікації дуже важливий зворотний зв'язок. Форми зворотного зв'язку різноманітні: слово, посмішка, потиск руки, збентежений погляд, покарання тощо. Важливою умовою хорошого зворотного зв'язку є увага до людей. В умовах підприємства існують два основні напрямки розповсюдження ділової інформації: вертикальний (угору та донизу) і горизонтальний (на одному рівні ієрархії). Ефективність комунікації і зворотного зв'язку по цих напрямках суттєво відрізняється. К.Кіллен стверджує, що ефективність горизонтальних потоків повідомлень досягає 90%. Це пояснюється тим, що люди, які працюють на одному і тому ж рівні управління, добре розуміють характер роботи своїх колег, знають їх проблеми і часто здогадуються про зміст повідомлення. Вертикальні комунікації менш ефективні, ніж горизонтальні. Дослідження [31] показали, що тільки 20-25% інформації, що виходить від керівництва підприємства, доходить до робітників і правильно ними розуміється. Так, майстер одержує тільки 30%, начальник цеху - 40%, а робітник лише 20% інформації підприємства. Ще менш ефективні комунікації знизу догори. Дослідження [31] показали, що до керівників підприємства доходить не більше 10% даних, спрямованих їм робітниками. Причини поганих комунікацій:
1) недостатнє розуміння важливості комунікацій. Керівники підприємства іноді вважають, що робітникам і навіть керівникам нижчої і середньої ланок управління не обов'язково знати про стан підприємства в цілому. Вони впевнені, що всім, хто знаходиться нижче них, належить виконувати те, що їм наказують, а не ставити зайві запитання. Але свідомість людини влаштована так, що вона не витримує, якщо їй не відповідають на запитання. При цьому робітники будуть шукати відповідь в іншому місці;
2) невірна психологічна настанова, тобто відношення людини до зовнішнього світу, що базується на її життєвому досвіді. Недоліки психологічної настанови виявляються у вигляді стереотипів мислення, упередженості, невірного відношення до чого-небудь, відсутності уваги і втрати інтересу, неповноти фактичного матеріалу;
3) погана структура повідомлення. При цьому можливі такі найбільш розповсюджені помилки, як невірний добір слів (окремі слова можуть мати багато значень); помилки в організації повідомлення (письмове розпорядження типу "стратити не можна помилувати"); недостатня вірогідність, недостатня конкретність;
4) слабка пам’ять. Середня людина, яка вивчає новий матеріал, за перші 24 години після ознайомлення з новими фактами забуває більше, ніж за два наступні роки. За першу добу забувається в середньому від 70 до 75% матеріалу. Слід відзначити, що пам’ять у всіх різна. Це пов’язано з індивідуально-психологічними та віковими особливостями людей. Так, вік 18-25 років відрізняється високим розвитком мислення та пам'яті і відповідно низьким рівнем уваги. Для людей 26-29-літнього віку характерні низький рівень мислення та пам'яті і високий розвиток уваги. У віці 30-33 роки відбувається поліпшення всіх інтелектуальних функцій, в тому числі й пам’яті. В подальшому у багатьох спостерігається помітний спад цих функцій. Однак, якщо люди залучені до активної діяльності, або якщо за родом діяльності людині доводиться щось постійно запам'ятовувати, то такого спаду може практично й не бути. У цьому випадку пам'ять не тільки не деградує, а, навпаки, розвивається. Повторення - найбільш надійний метод запам'ятовування інформації. Тому на практиці доцільно: а) збирати повторні наради для вивчення проблеми і
» следующая страница »
1 ... 85 86 87 88 89 9091 92 93 94 95 ... 256