Менеджмент підприємства

Розділ 1. ШЛЯХ ДО РИНКУ

1.1.                                 Загальна характеристика основних рішень по управлінню в доринкову епоху та їх результативність

Протягом кількох десятиріч до 1985 року здійснювались чисельні спроби покращити якісні показники функціонування народного гос­подарства. Деякі з цих спроб були викликані добрими спонуканнями, інші - порадами та рекомендаціями вождів. При цьому, на жаль, ду­же мало і рідко керувались здоровим глуздом та економічною до­цільністю. Наочно таке експериментування над народним господар­ством та його ефективність можна проілюструвати динамікою націо­нального доходу СРСР (СНД), обчисленого в процентах від його рів­ня в США (див. рисунок 1.1.). З рисунка 1.1 видно, що за період 1950-1959 рр. цей показник невпинно ріс і практично подвоївся. Вказаний період відзначався демократизацією життя в країні внаслі­док засудження культу особи Сталіна, відносно високим рівнем індиві­дуального підсобного господарства робітників та колгоспників, зни­женням податкового пресу в аграрному секторі: до цього часу податки стягували з кожного дерева, з кожної курки, і тому індивідуальне садівництво та тваринницький сектор були в занепаді. У промисло­вості в 1957 р. були ліквідовані галузеві міністерства і почали свою діяльність раднаргоспи. Скорочення чисельності війська та перепла­нування частки військових витрат на житло, призвело до значного зростання будівництва квартир та вирішення житлової проблеми. Так, чисельність квартир на 10000 жителів зросла з 6,5 в 1954 році до 10,8 у 1957 та до 12,8 у 1961 році.

Така динаміка зростання національного доходу спричинила появу у керівника держави того часу М.С.Хрущова нічим необгрунтованої точки зору, що високі темпи економічного зростання збережуться на десятиріччя вперед. І в результаті екстраполяції динаміки національного доходу одержали, що за рівнем національного доходу ми перевершили б США в 1980 р. Відповідно до “теорії” це означало б вступ до кому­нізму (досягнення найвищого в світі рівня розвитку). На цій основі XXII з'їзд КПРС (1962 р.) приймає програму побудови комунізму. Починається перебудова народного господарства і людини, яка від­повідала б “моральному кодексу будівника комунізму”. Вона повин­на була відмовитися від приватновласницької психології на користь

колективізму. Організаційно це проявилося в збільшенні розмірів колгоспів і перетворення частини їх в радгоспи, які краще узгоджу­валися з тогочасним уявленням про загальнодержавну власність. Обмежується і скорочується індивідуальне підсобне господарство. Так, в 1963 році в індивідуальному господарстві населення налічува­лось менше, ніж у 1958 році, великої рогатої худоби на 14%, посів­них площ - на 10%.

Рисунок 1.1. Національний дохід СРСР (СНД) в процентах від його рівня в США (1): прогноз змін показників відповідно до рішень ХХУІ (2) та XXVII (3) з’їздів КПРС

Внаслідок цього, фізичний об'єм реалізації продуктів на міських ринках зменшився за 5 років приблизно на 18%. За 1953-1963 рр. кількість колгоспів зменшилась майже в 2,4 рази, а кількість радгос­пів зросла в 1,9 разів.

Як наслідок такої політики, з червня 1962 року були “тимчасово” підвищені на 30% роздрібні ціни на м'ясо та м'ясні про­дукти і на 25% на тваринне масло.

Економічна політика 1958-1964 рр. була згодом найменована “волюнтарською” (що відповідало дійсності). І Хрущов, у жовтні 1964 року був усунений Брежнєвим. В 1965 році розформовуюся раднаргоспи і реставруються галузеві міністерства. У цьому ж році починається чергова економічна реформа. Основним показником ді­яльності підприємств стає прибуток. З 1965 року визнається можли­вість морального зносу основних засобів виробництва і при соціаліс­тичній системі господарювання. Виникли такі поняття, як фонди економічного стимулювання (матеріального заохочування, розвитку виробництва та соціального розвитку), плата за виробничі фонди.

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 4 56 7 8 9 10 11 12  ... 256