Менеджмент підприємства

У 1988-1989 рр. все народне господарство перейшло повний госпо­дарський розрахунок. Підприємства з дозволу керівного органу могли використовувати форми госпрозрахунку, що базувалися на нормативному розподілі прибутку або доходу. В першій моделі госпрозрахунку, фонд заробітної плати формувався згідно з нормативом до показника продук­ції (наприклад, в рублях на рубель продукції). В цьому випадку, госп­розрахунковий дохід колективу складався із фонду заробітної плати і

залишкової вартості. У другій моделі, єдиний фонд оплати праці фор­мувався як залишок госпрозрахункового доходу колективу після вилу­чення з нього фондів розвитку виробництва, науки і техніки та соціаль­ного розвитку. На підприємстві міг створюватися фінансовий резерв і фонд валютних відрахувань. Розрахунки основних економічних показ­ників Інгулецького гірничозбагачувального комбінату та рудоуправ­ління ім. Кірова (Криворізький залізорудний басейн) показали, що в однакових умовах (базовий варіант) обидві моделі госпрозрахунку ідентичні. Однак при зміні показників господарської діяльності моделі показують суттєві розбіжності. При збільшенні на 10% обсягів вироб­ництва продукції, середня заробітна плата, прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства та фонд розвитку виробництва, зростають в 1,1-1,12 і 1,32-1,42; в 1,7-2,04 і 1,82-2,44; в 1,5-2,0 і 1,9-1,42 рази відповідно, при першій і другій моделях госпрозрахунку. При падінні обсягів виробництва на 10% наведені вище показники зменшуються відповідно на 14-18 і 30-44%; 76-96 і 45-56%; 61-96 і 30-44%. При зменшенні матеріальних витрат на 10%, заробітна плата зростає в 1,1-1,12 рази при першій і в 1,32-1,35 рази при другій моделі госпроз­рахунку тощо. Таким чином, при переході від першої до другої моделі, головні стимули спрямовані на зростання обсягів виробництва (а це мо­гло бути забезпечено за рахунок прихованого зростання цін) і зниження матеріальних витрат. Навіть незначне збільшення обсягів виробництва або зменшення матеріальних витрат впродовж місяця автоматично ви­кликали непропорційно більше зростання заробітної плати і підвище­ний попит на споживчі товари. В зв'язку з тим, що основний приріст фонду оплати праці відбувся в галузях, що виробляли засоби виробниц­тва, а тут частка всієї промислової продукції складала приблизно 75%, то кількість грошей у населення стало перевищувати вартість виробле­них споживчих товарів. Розрахунки показали, що таке перевищення для розглянутих вище варіантів розвитку виробництва, наприклад, для дру­гої моделі госпрозрахунку досягало 20-28%. Тому широке використан­ня промисловими підприємствами госпрозрахунку з нормативним роз­поділом доходу і особливо його безнормативної (орендної) різ­новидності при усуненні контролю за співвідношенням між зростан­ням заробітної плати та продуктивності праці в першій половині 1989 р. нанесло руйнівний поштовх по фінансовій системі країни. Різниця між приростом грошових доходів населення та валовим сус­пільним продуктом склало (61): 1981-1985 рр. - 1,15; 1986 р. - 0,3;

1987    р. - 1,3; 1988 р. - 5,6; 1989 р. - 9,6%. З вільного продажу стали зникати товари першої необхідності. Введення з третього кварталу 1989 р. податку на додатковий фонд оплати праці призвело до змен­шення виробництва товарів, збільшення дефіцитів, зростання цін, акти­візації тіньового ринку, зниження життєвого рівня населення.

Наступний сильний поштовх фінансова система держави отри­мала внаслідок ажіотажного попиту населення на споживчі товари в травні 1990 р., після заяви голови Ради Міністрів Рижкова про під­вищення цін. Ціни були підвищені, а товари були "зметені" з прилав­ків.

Розрахунки, виконані автором, показали, що в 1988 році реальна грошова зарплата робітника і службовця в народному господарстві СРСР була нижче заробітної плати промислового робітника США в 1913 році на 51%, а з урахуванням виплат із суспільних фондів спо­живання - нижче на 28,5%, тобто відставала від американського рів­ня більше, ніж на три чверті сторіччя. Особливо несприятливою була динаміка заробітної плати робітників шкіл, середніх і вищих навчальних закладів. Так, розрахунки показали, що в 1913 році заро­біток американського вчителя складав 966 руб. в цінах 1913 року, що на 86% більше грошової зарплати робітника сфери народної освіти України в 1987 році. Крім того, відмічалось значне відставання від передових країн світу матеріального забезпечення навчальних закла­дів. Так, на одного учня середньої школи в 1987 році у нас приходи­лось обладнання в 17 разів менше, ніж, скажімо, в Швеції, а на одно­го нашого середнього студента припадало обладнання і приладів в 33 рази менше, ніж в розвинутих капіталістичних країнах. Як було пока­зано вище, на 1990 р. ми відставали по збору зернових та по спожи­ванню м’яса на душу населення на 100 років, по виробництву швей­них машин на 100 жителів та по довжині залізниць - на 120 років.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 6 7 8 9 10 1112 13 14 15 16  ... 256