Менеджмент організацій

Організація процесу управління, як і всяка організація взагалі, припускає розподіл і закріплення робіт по етапах, регламентування і нормування їхньої послідовності і термінів, установлення міри дисциплінарних стягнень, введення обов’язкових вимог здійснення процесу управління.

Організація процесу управління — це всебічне його упорядкування, що виз­начає чіткість, послідовність і припустимі границі його здійснення. Інакше кажучи, це доцільна побудова процесу управління в часі й у просторі відповід­но до потреб узгодження спільної праці в соціально-економічній системі з за­дачами підвищення ефективності управління виробництвом.

Організація процесу управління припускає встановлення:

•    необхідної послідовності виконання різних його циклів, етапів, стадій і операцій, а також можливої і необхідної у певних умовах паралельності вико­нання різних робіт;

•   тимчасових меж виконання робіт визначеного виду і їхнє групування за факторами інтенсифікації управління;

•   чіткого порядку надходження необхідної і достатньої інформації для нор­мального і своєчасного здійснення кожного з етапів процесу управління і всіх його операцій;

•   порядку участі різних ланок системи управління в етапах процесу управ­ління;

•   процедур процесу управління як обов’язкових операцій для визначеного виду робіт (операцій узгодження, обговорення, візування, затвердження, інфор­мування й ін.).

Всі існуючі організації поділяються на:

•  штучні;

•   соціальні;

•  відкриті;

•   майже постійні;

•   нестабільні.

Якщо організацію розглядати в рамках галузі як системи більш високого рівня, то ця організація є підсистемою даної системи.

З розглянутих вище визначень і з того, що відомо про системи, випливають такі загальні характеристики організації.

1. Будь-яка організація — це система, що може бути піддана аналізу, побу­дована і керована на основі загальних принципів.

2.       Подібні системи є в більшій мірі динамічними, ніж статичними, у зв’язку з чим варто враховувати їхню природу, що змінюється.

3. Елементи кожної системи функціонально об’єднані.

4.Будь-яка організація видає вихідну продукцію, що спрямована на досяг­нення мети системи [139, с. 62].

Компоненти системи. У складі кожної системи можна розрізняти дві тісно взаємодіючі підсистеми — керуючу і керовану. Керуюча підсистема — це “що” чи “хто” керує, а керована — “чим” чи “ким” керують. Аналогічними їм по змісту є поняття “суб’єкт управління” і “об’єкт управління”.

У цьому розумінні будь-яку організовану соціально-економічну систему можна представити у вигляді сукупності керуючої підсистеми (суб’єкт управ­ління) і керованої підсистеми (об’єкт управління) (рис. 1.1).

	Керуюча підсистема
	-►	(суб ’ єкт управління )
Зворотний		Прямий
зв’язо к		зв’язо к
		Керована підсистема
		(об єкт управління)

Рис. 1.1. Взаємодія суб’єкта та об’єкта управління

Суб’єкт і об’єкт управління взаємодіють за допомогою каналів зв’язку, по яких проходять потоки інформації. Ці потоки представляють собою керуючі впливи і повідомлення щодо стану керованого об’єкта. Управління можна пред­ставити як процес обміну видами діяльності, в результаті якого система нор­малізується і приводиться в стан динамічної рівноваги.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 3 4 5 6 7 89 10 11 12 13  ... 445