Менеджмент організацій

Тема 20. Методологічні основи визначення конкурентоспроможності

Методологічні підходи до оцінки конкурентоспроможності продукції

Визначення конкурентоспроможності фірми

Фактори конкурентноздатності торговельного підприємства

Конкурентоспроможність торговельного підприємства та методи її оцінки

Рекомендована література: 2, 40, 55, 79, 134, 172, 178, 192, 212, 213, 216, 224, 243, 248, 268

Методологічні підходи до оцінки конкурентоспроможності продукції

Забезпечення конкурентоспроможності продукції на належному рівні пе­редбачає необхідність її кількісної оцінки. Без такої оцінки конкурентоспро­можності всі передбачені підприємством заходи з підтримки продукції (това­ру) на належному рівні залишаться суто наміром.

Оцінка конкурентоспроможності продукції базується на наступних поняттях: ^ конкурентоспроможність продукції — відображає рівень якості самої продукції;

^ конкурентоспроможність виконання — відображає ту ступінь, в якій товари фактично задовольняють потреби клієнтів;

^ конкурентоспроможність відповідності — відображає ту міру, якою продукція чи послуги, що надаються фірмою, відповідають внутрішнім специфікаціям.

Відправним моментом оцінки конкурентоспроможності будь-якого товару є формулювання мети дослідження. Якщо необхідно визначити положення даного товару поміж аналогічних, то достатньо провести їх пряме зіставлення за головними параметрами. При дослідженні, орієнтованому на оцінку перс­пектив збуту товару на конкретному ринку, аналіз допускає використання інформації, що містить відомості про вироби, які вийдуть на ринок, динаміку попиту, можливі зміни у відповідному законодавстві та інше. Однак, незалеж­но від цілей дослідження, основою для оцінки конкурентоспроможності є вив­чення ринкових умов.

Після вибору продуктів, за якими буде проводитися аналіз, на основі вив­чення ринку і вимог покупців визначається номенклатура параметрів, що бе­руть участь в оцінці. При аналізі повинні використовуватися ті ж критерії, якими оперує споживач, вибираючи товар.

За групами параметрів (технічних і економічних) проводиться співставлення для з’ясування наскільки параметри близькі до відповідного параметру потреби.

В групу технічних параметрів, які використовуються при оцінці конкурентоз- датність, входять: параметри призначення, ергономічні, естетичні і нормативні.

Параметри призначення характеризують сферу використання продукції та функції, які вона повинна виконувати. За ними можна досліджувати склад ко­рисного ефекту, досягнутого за допомогою використання продукції в конк­ретних умовах споживання. Параметри призначення поділяються на класифі­каційні (наприклад, пасажиромісткість для засобів транспорту), технічної ефек­тивності (наприклад, продуктивність верстату) і конструктивні (характеризують основні проектно-конструкторські рішення, які використовуються при роз­робці виробу).

Ергономічні параметри представляють продукцію з точки зору її відповід­ності властивостям людського організму при виконанні трудових операцій чи споживанні.

Естетичні параметри характеризують інформаційну виразність, раціо­нальність форми, досконалість виробничого виконання продукції і стабільність товарного виду. Ці параметри моделюють зовнішнє сприйняття продукції і відображають саме такі її зовнішні властивості, які є для споживача найважли­вішими.

Нормативні параметри відображають властивості продукції, які регламен­туються обов’язковими нормами, стандартами і законодавством на ринку, де цю продукцію передбачається реалізовувати.

Номенклатура економічних параметрів, використовуваних при оцінці кон­курентоспроможності, характеризується структурою повних витрат спожива­ча (ціни споживання) по придбанню і споживанню продукції, яка визначаєть­ся її властивостями, а також умовами придбання і використання на конкрет­ному ринку.

 

« Содержание


 ...  394  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я