Менеджмент організацій

Тема 2. Системне управління організацією

2.1. Принципи системного підходу в управлінні організацією

2.2.             Системне управління організацією як процес поєднання функціонального, процесного та ситуаційного підходів

2.3. Типології системних концепцій менеджменту

2.4. Підприємство як відкрита система. Його суть та функції

2.5.             Державне регулювання діяльності підприємств (організацій) на сучасному етапі

Рекомендована література: 14, 33, 34, 53, 56, 65, 125, 127, 139, 147, 148, 159, 165, 177, 195, 234, 252, 254, 265, 284

2.1.   Принципи системного підходу в управлінні організацією

Системний підхід варто сприймати як зведення більшої частини складних задач до одержання проектного результату, що може бути використане для підвищення якості вирішення одного чи декількох основних завдань. Він доз­воляє зосередити увагу на найбільш істотних сторонах проблеми. Теорія сис­тем вперше була застосована в точних науках і в техніці, особливо в кіберне­тиці. Наприкінці 50-х років наступило століття систем. Організації, що існу­ють сторіччя, перетворилися з закритих у відкриті і одержали назву систем.

Відомо, що система — це деяка цілісність, що складається з визначеної кінце­вої кількості обов’язково взаємозалежних частин, кожна з яких вносить свій внесок у характеристику цілого.

Світ ускладнився, а разом з ним ускладнилися умови діяльності організації, тобто вони стали складними.

У світі науки і виробництва спостерігається швидкий перехід від багаторіч­ної практики, заснованої на досвіді й інтуїції, до вирішення проблем управлін­ня за допомогою системного аналізу, коли проблеми управління, розглядаються як щось конкретне, доступне для огляду і, що можна кількісно виміряти, вирі­шуються за допомогою нової системної методології.

Системний підхід — це не є набір якихось посібників чи принципів для керу­ючих. Це спосіб мислення стосовно організації і управління.

Системний підхід допомагає керівнику побачити організацію в єдності скла­дових її частин, що нерозривно переплітаються з зовнішнім світом.

Основною концепцією системного підходу до організації і управління як процесу є взаємозв’язок частин чи підсистем підприємства. Такий підхід пе­редбачає встановлення цілей і зосередження уваги на побудові цілого на відміну від побудови компонентів чи підсистем. У його основі лежить принцип розг­ляду проблем як єдиного цілого, як системи.

Сутність системного підходу допомагає зрозуміти раніше розглянуте поло­ження про те, що система — це не тільки сума складових її елементів, а щось більше: організована сума складових її елементів. Тому, розглядаючи будь-який об’єкт як систему, необхідно враховувати і вивчати зв’язки між елементами, вплив елементів один на одного, складні залежності усередині системи, а та­кож системи з зовнішнім середовищем.

Системний підхід стосовно до вирішення практичних проблем охоплює тео­рію системного підходу і методику побудови систем, що забезпечують вирі­шення проблем.

Теоретична системна концепція передбачає розгляд проблеми і її компо­нентів у їхній взаємозалежній єдності замість аналізу їх як окремих частин. Його можна охарактеризувати в такий спосіб. Системний підхід — це упорядкова­ний спосіб оцінки складних людських потреб з точки зору об’єктивного розг­ляду цих потреб.

Оскільки при системному підході зосереджується увага на побудові цілого, то усі компоненти розглядаються в їхньому взаємозв’язку до того, як уточнюєть­ся їхня сутність.

Системний підхід — це напрямок методології спеціально-наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить дослідження об’єктів як систем. Системний підхід сприяє адекватній постановці проблем у конкретних науках і розробці ефективної стратегії їхнього вивчення. Найважливіші принципи системного підходу (системного аналізу) наступні:

 

« Содержание


 ...  27  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я