Повне і командитне товариства є персональними об’єднаннями, для яких на перший план виступає особистий елемент, наявність товариських, довірчих відносин між учасниками.
Персональні товариства:
• звичайно мають незначну кількість учасників.
• діють тільки на підставі установчого договору.
• законодавство не містить вимог щодо порядку формування і мінімального розміру їх капіталу.
• учасники цих товариств здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства, спільно управляють його справами і несуть особисту відповідальність за боргами товариства.
• рух учасників у таких товариствах обмежений.
Персональні господарські товариства часто називаються договірними. Договірні товариства не мають деяких ознак юридичної особи. У багатьох країнах персональні товариства не мають статусу юридичної особи, але наділені торговельною (підприємницькою) правоздатністю.
Українське законодавство не містить розходжень у найменуванні капіталістичних і персональних товариств, що часто зустрічається за кордоном (Росія
— “общества” і “товарищества”, Велика Британія — компанії і партнерства; США — корпорації і партнерства).
Ще одним різновидом господарських товариств є одноособові товариства. Одноособове товариство — це товариство, що створене одним учасником або має усього одного учасника внаслідок вибуття інших учасників.
Одноособові корпорації є породженням сучасної економіки.
Вони, на відміну від класичних торгових товариств, з’явилися лише в другій половині XX століття. Компанії однієї особи вже не слугують інтересам концентрації капіталу, навпаки, вони використовуються для виділення власником тієї частини особистого капіталу, що буде використовуватися в підприємницькій діяльності. Власник такого капіталу захищає себе від надмірних майнових збитків, пов’язаних із веденням бізнесу, полегшує передачу корпоративних прав до іншої особи або вступ у корпорацію інших учасників (тобто перетворення її на корпорацію з багатьма учасниками).
Законодавство багатьох зарубіжних країн або дозволяє заснування господарського товариства однією особою, або припускає функціонування корпорацій, у яких з тих чи інших причин залишився усього один учасник. Подібні положення є в законодавстві ФРН, Франції, США, Великої Британії (у цих державах припускається створення корпорації однією особою), Норвегії, Швеції, Швейцарії, Данії (корпорації не можуть створюватися однією особою, але дозволяється існування корпорацій, у яких залишився усього один учасник).
Нині у якості одноособових корпорацій в Україні можуть створюватись тільки акціонерні товариства, що виникають у процесах приватизації або кор- поратизації державних підприємств, а також у результаті приватизації комунальних підприємств. Єдиним засновником і акціонером таких товариств виступає держава в особі уповноважених державних органів (органів приватизації, органів, уповноважених управляти державним майном) або територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування. Більшість таких акціонерних товариств порівняно недовго існують у якості одноособових корпорацій — коло їхніх акціонерів розширюється за рахунок продажу акцій, що належать державі або територіальній громаді, третім особам,
Більше того, акції акціонерних товариств, створених звичайним шляхом двома чи більше особами відповідно до Закону “Про господарські товариства”, потім можуть бути викуплені однією особою (з урахуванням вимог антимонопольного законодавства та положення ч. 1 ст. 30 Закону “Про господарські товариства” про утримання засновниками не менше 25 % акцій товариства протягом двох років з моменту державної реєстрації товариства). Таким чином, на сьогодні, акціонерне товариство, яке існує більше двох років, фактично може мати лише одного учасника.
» следующая страница »
1 ... 191 192 193 194 195 196197 198 199 200 201 ... 445