Менеджмент організацій

Компоненти системи мають визначені властивості чи характеристики. Ці ха­рактеристики впливають на функціонування системи, на її швидкодію, точність, надійність, ємність і багато інших її особливостей.

У добре організованих системах кожен елемент (як частина) необхідний для підтримки і функціонування цілого і поза цілим існувати не може. Іна­кше кажучи, частина необхідна для існування цілого, а ціле необхідне для існування частини.

Основний закон організації — закон синергії, який полягає в тому, що сума властивостей (потенціалів, енергії, якостей) організованого цілого перевищує “арифметичну” суму властивостей кожного з окремих елементів. При цьому під властивістю елемента розуміється склад параметрів, що характеризують його, їхня взаємозалежність, зміни в часі.

Закон єдності аналізу і синтезу полягає в тому, що процеси поділу, спеціалі­зації, диференціації, з одного боку, необхідно доповнюються протилежними процесами — з’єднання, універсалізації, інтеграції — з іншої.

Використання цього закону припускає вибір ознак чи основ спочатку для розподілу (класифікації), а потім для з’єднання (групування) у нові класи. Дуже важливо при цьому установити порівняльні “плюси” і “мінуси” припустимих варіантів як поділу, так і з’єднання, а також їхній вплив на результати (ефек­тивність) діяльності.

Розглянутий закон у всіх випадках виражає вимогу поділу діючих систем на такі підсистеми, перегрупування (трансформація) яких у нові системи забезпе­чували б їхнє ефективне функціонування.

Закон пропорційності припускає необхідність визначеного співвідношення між частинами цілого.

Закон композиції виражає наступна вимога: ціль діяльності підсистеми одно­часно є однією з підцілей діяльності всієї системи.

Відповідно до закону самозбереження кожна реальна фізична (матеріальна) система прагне зберегти себе як цілісне утворення і, отже, ощадливіше витрача­ти свої ресурси.

Закон організованості — інформованості засвідчує, що в системі не може бути більше порядку, ніж інформації.

Закон онтогенезу визначає, що кожна організація проходить у своєму розвит­ку наступні фази життєвого циклу: становлення — розквіт — угасання.

На закінчення необхідно відзначити, що універсальні закони організації діють не ізольовано, а у взаємозв’язку.

Організація має відносно визначені границі, що можуть змінюватися згодом. Члени організації, на яких покладаються визначені обов’язки, вносять свій вне­сок у досягнення встановлених цілей. Перевага організованих груп полягає в тому, що людина, входячи до складу колективу, може більш успішно досягти своїх цілей, ніж індивідуально. Тому для досягнення своїх цілей вона створює інтегровані, кооперативні системи поведінки.

Визначення організації передбачає необхідність формального координуван­ня взаємодії працівників. Структура організації визначає, яким чином повинні бути розподілені задачі, хто доповідає і кому, які формальні координуючі ме­ханізми і моделі взаємодії. Для неї характерна комплексність, формалізація і визначене співвідношення централізації і децентралізації.

Комплексність розглядає ступінь диференціації в рамках організації. Вона включає рівень спеціалізації чи поділу праці, кількість рівнів в ієрархії органі­зації і ступінь територіального розподілу частин організації.

Під формалізацією розуміють заздалегідь розроблені та встановлені правила й процедури, що визначають поведінку працівників. Деякі організації мінімаль­но оперують з такими стандартними директивами. Інші мають усі типи пра­вил, що інструктують працівників із приводу того, що вони можуть і чого не можуть робити.

Співвідношення централізації і децентралізації визначається рівнями, на яких розробляються і приймаються управлінські рішення в організації. У деяких організаціях процес прийняття рішень дуже централізований, дії з вирішення проблем починаються вищими керівниками, в інших випадках прийняття рішень децентралізоване, відповідальність делегується вниз по ієрархії. Прий­няті співвідношення централізації і децентралізації визначають характер і тип організаційної структури управління, яка встановлюється.

 

« Содержание


 ...  10  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я