Менеджмент

Наука управління, чи кількісний підхід (1950 — по даний час)

1.Напрямки:

>   поглиблення розуміння складних проблем управління завдяки роз­робці і застосуванню моделей. Модель — це форма уяви реальності, модель полегшує розуміння складної реальності (дорожня карта, на­приклад);

>   після утворення моделі змінним надаються кількісні значення.

Це дозволяє об’єктивно порівняти і описати кожну змінну. Голов­ною характеристикою науки управління є заміна словесних роздумів і опи- сувального аналізу моделями, символами і кількісними значеннями. Най­більший поштовх до використання кількісних методів в управлінні дає розвиток комп’ютерів. Комп’ютер дозволив контролювати математичні моделі зростаючої складності, які найближчі до реальності.

Інтегровані підходи до управління Процесний підхід

Управління розглядають як процес, тому що робота по досягненню цілей з допомогою інших—це не яка-небудь одночасна дія, а серія безпе­рервних взаємозв’язаних дій. Кожна дія сама по собі теж процес, вона дуже важлива для успіху організації. Їх називають функціями управлін­ня. Процес управління називають загальною сумою всіх функцій.

Анрі Файоль виділяв 5 функцій: планувати, організовувати, розпо­ряджатися, координувати, контролювати.

Наукова література пропонує в основному такі функції: планування, організація, розпорядження (командування), мотивація (керівництво), координація, контроль, комунікація, дослідження, оцінка, прийняття рішень, підбір моделі, представництво, ведення переговорів, укладання угод.

Автори сучасних підручників в рамках даної теорії акцентують увагу на наступному:

а) управління складається з функцій: планування + організація + мотивація + контроль;

б)  ці функції об’єднані процесами, які зв’язують їх (комунікація, прийняття рішень);

в)  керівництво (лідерство) розглядається як самостійна діяльність.

Планувати — це прийняти рішення про те, яка мета організації, що

потрібно робити.

Організувати — це значить утворити деяку структуру.

Мотивувати — визначити потреби, визначити і забезпечити спосіб задовольнити потреби процівників, зробити так, щоб вони виконували делеговані їм обов’язки.

Контролювати—забезпечити певною системою дій і процесів те, чого організація дійсно добивається (цілі).

Планування передбачає рішення про те, якими повинні бути цілі організації, що повинні робити члени організації, щоб їх досягнути. Функція планування дає відповідь на три основні питання:

■  Де ми знаходимося в теперішній час?

■  Куди ми хочемо просуватися?

■  Як ми збираємося це зробити?

Організація. Організувати — значить створити якусь структуру. Існує багато елементів, які необхідно структурувати, щоб організація могла виконувати свої плани і тим самим досягти своєї мети.

Одним із елементів є діяльність. Організована діяльність дозволяє певній групі працівників добитися більшого, ніж без потрібної органі­зації. Другим важливим фактором і аспектом функції організації є визна­чення того, хто саме персонально повинен виконувати кожне конкретне завдання, включаючи і діяльність по управлінню.

Керівник підбирає людей для конкретної роботи, делегуючи окре­мим людям завдання і повноваження або права використовувати ресурси організації. Ці суб’єкти делегування беруть на себе відповідальність за успішне виконання своїх обов’язків.

Мотивація

Менеджер завжди повинен пам’ятати, що навіть прекрасно складені плани і найдосконаліша структура організації не мають ніякого сенсу, якідє що хтось не виконує фактичну роботу. Тому задача функції моти­вації заключається в тому, щоб члени організації виконували роботу відповідно до делегованих їм обов’язків.

Мотивація — створення внутрішнього поштовху, збудження до дій й змінюються. Для ефективного мотивування своїх працівників керівни­кові слід визначитись, які ж по суті справи, потреби, і забезпечити спосіб задовольнити ці потреби підлеглих.

 

« Содержание


 ...  30  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я