Маркетинг

Виробнику маркетинг дозволяє підвищити рівень інформо­ваності, що дає змогу краще пристосуватись до змінних умов рин­ку, регулювати ринкові відносини на мікрорівні. Врешті-решт, маркетинг виступає чітко організованою формою сучасного товар­ного виробництва з відповідним змістом.

Щоб детально зрозуміти всю сутність маркетингу, необхідно розпочати ознайомлення з елементарними його поняттями: неста­ток, потреби, попит, обмін, ринок, товар, послуга.

Нестаток — почуття нестачі чого-небудь, яке відчуває кожна людина. Нестатки в людей можуть бути складними і різноманітни­ми. Це може бути їжа, одяг, безпека; або нестаток має соціальний ас­пект: знання, навички, самовираження у вчинках, видах зайнятості, під час відпочинку. Незадоволена людина може піти двома шляха­ми: або будь-що задовольнити свій нестаток, або намагатися його в собі притупити. Нестаток є вихідною ідеєю сучасного маркетингу.

В маркетингу поняття нестаток пов’язують з іншим важливим поняттям — потреби. Зв’язок цих понять у тому, що нестатки пред­ставлені у неусвідомленому вигляді, а потреба — це усвідомлений нестаток. Завдання маркетингу якраз і полягає у тому, щоб об’єкт його впливу якомога швидше усвідомив нестаток, проявивши його зовнішньо у вигляді свого специфічного стану — потреби.

Потреба — це нестаток, який приймає специфічну форму згідно культурного рівня та особливостей особистості.

Деякі з потреб стають дуже актуальними, збуджують (мотиву­ють) людину шукати шляхи та способи їх задоволення. Існує цілий рад теорій мотивації потреб. Однак найбільш відомими з них є теорії Зиґмунда Фрейда та Авраама Маслоу. В цих теоріях всі по­треби людей розташовуються в певній ієрархічній послідовності у залежності від значення їх для людини:

•    фізіологічні потреби;

•    здоров’я та безпека;

•    соціальні (у належності до певної соціальної групи);

•    у самоствердженні;

•    у самореалізації.

Потреба безпосередньо визначається в об’єктах, що можуть задовольнити нестаток.

Ієрархія представлена у формі піраміди не випадково. Безу­мовно, кожна людина бажає задовольнити наступну потребу, не очікуючи задоволення попередніх. А. Маслоу вважає, що середня людина задовольняє названі потреби на 85, 70, 50, 40 та 10 відсотків відповідно [1].

Кожна з потреб посідає певне місце серед інших. Конкурент­ним може бути лише той товар, який задовольняє найбільш на­гальну потребу. Скажімо, одяг може належати до будь-якого рівня ієрархії, наприклад, задовольняти фізіологічні потреби (захист від холоду) або вирішувати проблеми безпеки (одяг для пожежників). Крім того, одяг може задовольняти і соціальні потреби: більшість модельного та повсякденного одягу пропонують на ринку як засіб забезпечення привабливості власника. Реклама більшості пред­метів одягу, косметики побудована за схемою: якщо він (або вона) вдягне «це» або скористається «цим», то його (її) привабливість для представників протилежної статті зросте. І ця схема чудово діє.

Щодо задоволення потреби у самовираженні, то таких при­кладів теж багато: мовою предметів їх власник ніби говорить: «Я — аристократ» або «Я визнаю розкутість у поведінці» [6].

Остання, найвища потреба — у самовираженні — зумовлює появу безлічі товарів для самовдосконалення: оригінальних мето­дик з вивчення іноземних мов або студії живопису для малюків тощо.

Серед інших теорій мотивацій — теорія Мак-Клелланда, теорія Герцберга та інші. Кожна є виявом певного підходу до аналізу по­треб. Цінність їх для маркетингової діяльності полягає у розумінні мотивів поведінки споживача при виборі покупки, а отже, у виборі відповідних маркетингових заходів для задоволення цих потреб.

Потреби людини практично — безмежні, але ресурси для їх задоволення — обмежені. Тому людина буде обирати ті товари для задоволення власних потреб, які їй найбільш до вподоби в межах власних фінансових можливостей.

 

« Содержание


7  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я