Виробнику маркетинг дозволяє підвищити рівень інформованості, що дає змогу краще пристосуватись до змінних умов ринку, регулювати ринкові відносини на мікрорівні. Врешті-решт, маркетинг виступає чітко організованою формою сучасного товарного виробництва з відповідним змістом.
Щоб детально зрозуміти всю сутність маркетингу, необхідно розпочати ознайомлення з елементарними його поняттями: нестаток, потреби, попит, обмін, ринок, товар, послуга.
Нестаток — почуття нестачі чого-небудь, яке відчуває кожна людина. Нестатки в людей можуть бути складними і різноманітними. Це може бути їжа, одяг, безпека; або нестаток має соціальний аспект: знання, навички, самовираження у вчинках, видах зайнятості, під час відпочинку. Незадоволена людина може піти двома шляхами: або будь-що задовольнити свій нестаток, або намагатися його в собі притупити. Нестаток є вихідною ідеєю сучасного маркетингу.
В маркетингу поняття нестаток пов’язують з іншим важливим поняттям — потреби. Зв’язок цих понять у тому, що нестатки представлені у неусвідомленому вигляді, а потреба — це усвідомлений нестаток. Завдання маркетингу якраз і полягає у тому, щоб об’єкт його впливу якомога швидше усвідомив нестаток, проявивши його зовнішньо у вигляді свого специфічного стану — потреби.
Потреба — це нестаток, який приймає специфічну форму згідно культурного рівня та особливостей особистості.
Деякі з потреб стають дуже актуальними, збуджують (мотивують) людину шукати шляхи та способи їх задоволення. Існує цілий рад теорій мотивації потреб. Однак найбільш відомими з них є теорії Зиґмунда Фрейда та Авраама Маслоу. В цих теоріях всі потреби людей розташовуються в певній ієрархічній послідовності у залежності від значення їх для людини:
• фізіологічні потреби;
• здоров’я та безпека;
• соціальні (у належності до певної соціальної групи);
• у самоствердженні;
• у самореалізації.
Потреба безпосередньо визначається в об’єктах, що можуть задовольнити нестаток.
Ієрархія представлена у формі піраміди не випадково. Безумовно, кожна людина бажає задовольнити наступну потребу, не очікуючи задоволення попередніх. А. Маслоу вважає, що середня людина задовольняє названі потреби на 85, 70, 50, 40 та 10 відсотків відповідно [1].
Кожна з потреб посідає певне місце серед інших. Конкурентним може бути лише той товар, який задовольняє найбільш нагальну потребу. Скажімо, одяг може належати до будь-якого рівня ієрархії, наприклад, задовольняти фізіологічні потреби (захист від холоду) або вирішувати проблеми безпеки (одяг для пожежників). Крім того, одяг може задовольняти і соціальні потреби: більшість модельного та повсякденного одягу пропонують на ринку як засіб забезпечення привабливості власника. Реклама більшості предметів одягу, косметики побудована за схемою: якщо він (або вона) вдягне «це» або скористається «цим», то його (її) привабливість для представників протилежної статті зросте. І ця схема чудово діє.
Щодо задоволення потреби у самовираженні, то таких прикладів теж багато: мовою предметів їх власник ніби говорить: «Я — аристократ» або «Я визнаю розкутість у поведінці» [6].
Остання, найвища потреба — у самовираженні — зумовлює появу безлічі товарів для самовдосконалення: оригінальних методик з вивчення іноземних мов або студії живопису для малюків тощо.
Серед інших теорій мотивацій — теорія Мак-Клелланда, теорія Герцберга та інші. Кожна є виявом певного підходу до аналізу потреб. Цінність їх для маркетингової діяльності полягає у розумінні мотивів поведінки споживача при виборі покупки, а отже, у виборі відповідних маркетингових заходів для задоволення цих потреб.
Потреби людини практично — безмежні, але ресурси для їх задоволення — обмежені. Тому людина буде обирати ті товари для задоволення власних потреб, які їй найбільш до вподоби в межах власних фінансових можливостей.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 6 78 9 10 11 12 ... 182