Категории
Макроекономіка
Рівень випуску, який відповідає точці перетину кривої граничного доходу (МR) і кривої граничних витрат (МС), досягається за ціною Р1. Проте попит підтримується на вищому рівні, оскільки певна група покупців погоджується платити більше за продукцію фірми, якій вона віддає перевагу, й ціна встановлюється на рівні Р2. Фірма отримує чистий прибуток (заштрихований чотирикутник).
Але на відміну від чистої монополії ринок відносно вільний для появи на ньому нових фірм, яких залучає сюди вищий прибуток. Зрозуміло, вони не можуть випускати продукцію, абсолютно ідентичну до тієї, що випускають вже існуючі тут фірми, але виробляти досить близькі замінники можуть. Унаслідок цього підсилиться конкуренція, впаде попит і зростуть середні витрати. Крива попиту і крива середніх витрат (АС) рухатимуться назустріч одна одній доти, доки не буде досягнута довгострокова рівновага в точці їх перетину, що означає зникнення надприбутку, який залучає нові фірми (рис.41б).
Важливу роль у досягненні рівноваги на ринку монополістичної конкуренції відіграє нецінова конкуренція. На відміну від ринку чистої конкуренції вплив на попит тут здійснюється не стільки через ціни, скільки неціновими методами. Характерною рисою цього типу ринку є те, що споживчий попит перестає бути для фірми-виробни- ка чимось даним ззовні, а стає об’єктом активного формування. Споживачеві треба запропонувати продукт, який є кращим у порівнянні з тими, що вже існують на ринку, і переконати його в перевагах нової моделі, її більшій відповідності запитам та потребам. Звідси — постійне прагнення урізноманітнювати пропоновані товари, розраховуючи на конкретні види потреб, поліпшувати їхні споживчі якості.
Важливу роль при цьому відіграють реклама та різні способи просування товарів. Якщо диференціація товарів і послуг пристосовує продукт до особливостей споживчого попиту, то рекламадає можливість пристосовувати споживчий попит до продукту. Вона дає інформацію про нові товари, про поліпшення у традиційних, сприяє створенню нових потреб. Зрозуміло, це вимагає витрат, що збільшує загальні витрати. Проте, якщо за допомогою реклами вдається розширити попит на продукт, а отже й обсяг його випуску, то середні витрати можуть скоротитися, а тому врешті-решт споживач отримає продукт за нижчою ціною, ніж за відсутності реклами. Щоправда, якщо витрати на просування товару зустрічають настільки ж енергійні зусилля з боку конкурентів, частка кожної фірми в пропозиції практично не зміниться і тому зростатимуть не тільки загальні, а й середні витрати, а виходить — і ціни.
Припустимо, спочатку витрати на одиницю продукції дорівнюють АС, а обсяг випуску — Q1 (рис.42).
|
Рис.42 |
Після успішно проведеної рекламної кампанії обсяг продажів збільшився до Q2. При цьому знизилися середні витрати за рахунок ефекту масштаба, що знайшло відображення у зниженні ціни до Р2. Проте, якщо рекламна компанія не буде вдалою і не призведе до збільшення обсягів продажів то той самий обсяг випуску фірма буде виробляти за більш високою ціною Р3. Ціна виросла на величину витрат на рекламну кампанію (відрізок М^.
Таким чином, за умов монополістичної конкуренції цільова функція фірми—максимізація прибутку—досягається шляхом комбінування трьох чинників: ціни, обсягу випуску і зусилля щодо просування товару.
Познайомившись докладніше з усіма чотирма ринковими структурами, можемо трохи розширити й уточнити їх порівняльні характеристики, зіставляючи особливості їх ринкової поведінки (вплив на ціни, можливості максимізації прибутку чи мінімізації витрат (табл.9).