Макроекономіка

Подібна ситуація, за якою стратегія кожного гравця оптималь­на, якщо стратегія обрана іншим, гравцем називають рівновагою Неша.

Аналогічно визначається поведінка учасників олігопольного ринку, при виборі цінової стратегії. Зараз розроблено більш складні аналітичні моделі, де враховуються кількість учасників, скільки знає кожний учасник про дії інших, скільки разів повторюється гра та ін.

Невизначеність у поведінці суперників, яка створює суттєві труднощі у прогнозуванні результатів економічної діяльності, штов­хає олігопольні фірми на змову у сфері політики цін. Непередбачу- ваність реакції суперників на зміну цін може спричинити такі неба­жані явища, як війна цін, появи нових конкурентів, відхилення від ціни, при якій випуск продукції дає максимальний прибуток.

Щоб уникнути такої ситуації, фірми прагнуть домовитися про підтримку загальної ціни й обмеження випуску. Найтиповіші об’єд­нання такого плану — картельні угоди, в яких для підтримки певно­го рівня цін установлюються квоти продукції, що випускається.

Припустимо, 10 фірм, що випускають однорідну продукцію, конкурують на вільному ринку. Граничні витрати виробництва оди­ниці продукції складають 1 дол. США. Оскільки граничні витрати за умов досконалої конкуренції збігаються з ціною, вони становлять ту саму величину для кожної одиниці випуску. Крива граничних витрат у такому випадку збігається з кривою середніх витрат та абсолютно еластичною кривою пропозиції ^) (рис. 40).

Рис.40

Ціна рівноваги встановиться в точці перетину кривих попиту та пропозиції і буде відповідати 1 дол. США та 400 одиницям випуску.

Припустимо тепер, що фірми утворили картель з метою усунен­ня конкуренції. Прагнучи максимізувати прибутки, вони шукатимуть той обсяг випуску, за якого граничний дохід зрівняється з гранични­ми витратами. Оскільки картелю притаманні деякі риси монополії, зокрема, здатність впливати на ціни, крива граничного доходу (MR) буде проходити нижче, ніж крива попиту ф). Новим обсягом ви­пуску буде 200 одиниць. Якщо випуск затвердиться на такій кількості, ціна зросте до 2,5 дол. США за одиницю, а чистий прибу­ток (TR—TC)—до 300 дол. США. Учасники картелю безумовно ско­ристуються з такої ситуації, виробляючи в половину менше про­дукції і одержуючи великий прибуток. Але для споживачів картель означає зменшення пропозиції і вищі ціни. На щастя для спожи­вачів, картелі є доволі нестабільними утвореннями.

Перша проблема, з якою картель зіштувхується, це складність контролю за виходом на олігопольний ринок. Високі ціни і великі прибутки неминуче залучають нові фірми, які стаючи членами кар­телю, знижують частку прибутку, що припадає на кожного, і зреш­тою роблять безглуздим саме об’єднання.

Друга проблема—спокуса порушення встановленої квоти. Якщо один з членів союзу збільшить випуск понад квоту за умови, що інші дотримуються домовленості, він тим самим збільшує свій прибуток та одержує цей надлишок доти, доки інші не зроблять теж саме. Якщо ж це відбудеться і всі учасники перевищать квоти, картель припи­нить існувати, ціна повернеться на рівень ринкової рівноваги та відновиться ситуація вільної конкуренції. Для окремої фірми-учас- ниііі. отже, існують досить могутні спонукальні мотиви перевищити квоту, тоді як вона розраховує на дотримання іншими учасниками домовленості. так і в тому разі, коли вона сподівається на порушен­ня правил всіма іншими.

Прикладом може бути доля нафтового картелю — Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК). На початку 70-х рр. XX ст. вона концентрувала близько 60% виробництва нафти і, прагнучи скорис­татися з такого положення, встановила квоту, вчетверо піднявши ціни на сиру нафту. Проте високі ціни не тільки протягом восьми наступ­них років давали великі прибутки, а й зробили рентабельними рані­ше невигідні нафтопромисли в Північному морі та на Алясці, що підсилило конкуренцію, а також стимулювали пошуки і впроваджен­ня енергозберігаючих технологій. За умов конкуренції, що загост­рювалася, широко поширилися порушення домовленостей про кво­ти й ціни. Саудівська Аравія, як найбільший виробник, намагалася стримати ціни, знижуючи видобуток, але зіштовхнувшись із праг­ненням слабших учасників картелю скористатися ситуацією шля­хом перевищення квот, змушена була зробити те ж саме. Ціни зни­зилися, а ОПЕК перестала контролювати ситуацію на нафтовому ринку, хоча й зберегла вплив на нього.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 47 48 49 50 51 5253 54 55 56 57  ... 85