Макроекономіка

Суперництво невеликої кількості великих фірм породжує но­вий чинник конкурентної боротьби— взаємозалежність. Кожна фірма в такій ситуації не може піти на зміну цінової політики, не врахову­ючи можливої реакції конкурентів. Це — одна з найсуттєвіших рис олігополії: вона має місце тоді, коли кількість фірм у галузі настільки мала, що кожна має зважати на реакцію суперників при формуванні політики цін. Ця особливість визначає і специфіку її ринкової пове­дінки. Ціни в такій ситуації, з одного боку, менш рухливі, з іншого, якщо вони змінюються, то разом в усіх фірмах.

Припустимо, у галузі домінують три фірми й одна з них вирі­шила змінити ціну (підвищити чи знизити). У такому разі дві інші можуть або піти за нею, або залишити свої ціни без зміни. У першо­му випадку попит, а отже обсяг продажів зміниться незначно, бо фірми змінили ціни в одному напрямі, і споживач не має альтерна­тивного вибору для задоволення своїх потреб. Попит буде слабко еластичним. У другому випадку фірма, що знизила ціну, при не­змінних цінах на продукцію двох інших фірм матиме підвищений попит на свою продукцію, а якщо вона змінить ціну у бік підвищен­ня, то втратить значну частину своїх покупців. Попит в такому разі стає значно еластичнішим.

Отже, попит на продукцію фірми за умов олігополії залежатиме не тільки і не стільки від неї самої, скільки від поведінки її супер­ників. Якщо вони “вступають у гру” і змінюють свої ціни слідом за певною фірмою, попит низкоеластичний; якщо ж вони залишають­ся осторонь, попит стає високоеластичним. Особливість цієї ситуа­ції відбиває специфічна конфігурація кривої попиту на олігополь- ному ринку, що набуває форми ламаної лінії (рис. 39).

Рис.39

За ціною, що встановилася на ринку (Р_т), рівень випуску відпо­відає відмітці Q_m. Якшо одна з фірм підніме ціну вище ніж ринкова, а інші не йдуть за нею, попит стає високоеластичним, що й відбиває крива D₁. Після досягнення точки ринкової ціни, якщо зниження продовжиться, інші фірми “вступають у гру” і попит стає низько- еластичним, що й відбиває крива D₂. Загальну ж картину зміни в характері попиту показує крива, що переламується у точці М.

Ситуації на олігопольному ринку досить вдало аналізуються за допомогою інструментарію теорії ігор, що досліджує імовірнісні ва­ріанти поведінки, пов’язані з прийняттям рішень. Прикладом такої ситуації є так звана “ділема в’язня”.

Двоє відомих шахраїв та злодіїв — кіт Базиліо та лисиця Аліса — були спіймані на крадіжці. Їх обвинувачують ще у низці злочинів і допитують в окремих камерах, ізольовані одина від одної. Якщо один зізнається у скоєних злочинах, а другий ні, то перший отримає лише один рік ув’язнення за співробітництво зі слідством, а другий

—10 років. Якщо зізнаються обидва — отримають по шість років кожний, а якщо обидва не зізнаються, то будуть засуджені лише за останню крадіжку і отримають по три роки кожний.

Таблиця 8 Можливі варіанти стратегії в’язнів будуть такими: Стратегія Базиліо Стратегія Аліси зізнатися не зізнатися зізнатися обидва по 6 років Б-1 рік А-10 років не зізнатися Б-10 років А-1 рік обидва по три роки

 

Яка буде найкраща стратегія, наприклад, для Аліси? Якщо Ба- зиліо не зізнається, то їй краще зізнатися, бо вона отримає лише рік ув’язнення, що безумовно краще, ніж 3 роки. Якщо ж Базиліо зізнається, то їй теж краще зізнатися, бо отримає 6 років замість 10- ти у випадку не зізнання.

Така сама лінія поведінки буде найкращою і для Базиліо — ви­гідніше зізнатися.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 46 47 48 49 50 5152 53 54 55 56  ... 85