Макроекономіка

Вступ. Предмет і метод мікроекономіки

Будь-яка економічна діяльність зводиться кінець кінцем до прийняття рішень про те, що, як, скільки і для кого виготовляти про­дукт, який задовольняє різноманітні людські потреби.

Ці рішення є вибором між альтернативними можливостями, який необхідно щоразу робити для досягнення визначеної мети. Піти у кіно чи підготуватися до семінару з економіки; пообідати у доро­гому ресторані чи відкласти гроші на придбання відеомагнітофона; випускати дешевий автомобіль для масового споживача чи коштов­ну модель, що розрахована на багатого покупця; направити кошти державного бюджету на реалізацію соціальних програм чи інвесту­вати їх у реконструкцію застарілих галузей виробництва—такі про­блеми постійно доводиться вирішувати як окремим індивідам так і підприємствам та організаціям.

Необхідність вибору зумовлена наявністю постійного про- тиріч-чя між потребами і бажаннями, з одного боку, і можливостя­ми їхнього задоволення, з іншого. В основі цього протиріччя — обмеженість ресурсів, що необхідні для забезпечення постійно зро­стаючих потреб у товарах та послугах. Час, гроші, природні багат­ства, промислове обладнання — усе це обмежене, тобто знаходить­ся у певній кількості у даний момент і у даному місті. Тому для досягнення якогось результату необхідно вирішувати, яка кількість наявних ресурсів буде для ціого необхідна і що доведеться принес­ти у жертву. Ця жертва, або найкраща з альтернативних можливо­стей використання наявних ресурсів і покаже, яка ціна прийнято­го рішення.

Від чого будуть залежити рішення, що приймаються? Чи існу­ють які-небудь закономірності, що визначають вибір економічних суб’єктів? Відповідь на це дає мікроекономічний аналіз.

Сучасна економічна теорія розглядає процеси, що відбувають­ся у сфері господарської діяльності людей на двох рівнях: макро- економічному та мікроекономічному.

Макроекономіка розглядає економіку в цілому, виявляючи за­кономірності великомасштабних явищ і найбільш загальних прин­ципів функціонування тієї системи, яка вивчається. Однак, те, що відбувається на макрорівні, реалізується через дії індивідуальних економічних суб’єктів, поведінка яких суттєво впливає на макро- процеси.

Мікроекономіка вивчає закономірності поведінки окремих еко­номічних одиниць: споживачів, фірм, власників ресурсів, держав­них та суспільних інститутів. В основі їхньої поведінки лежить праг­нення до раціоналізації рішень, що приймаються, тобто вибору та­ких варіантів, які ведуть до максимуму результату при мінімумі витрат. Економічний суб’єкт постійно має на меті оптимізацію сво­го добробуту, зіставляючи витрати і одержані результати, відкида- ючи збиткові варіанти й відбираючи найбільш вигідні.

Безумовно, поведінка реальних учасників економічних про­цесів далеко не завжди відрізняється раціональністю і вони часто можуть чинити зовсім нелогічно і навіть абсурдно, але у економіч­ному аналізі розглядаються не конкретні дії, а теоретична модель, що дозволяє зрозуміти саме принципи людської поведінки. Такою моделлю є поняття “економічної людини”: суб’єкта, що здійснює раціональний вибір, тобто шукає найкращі засоби, які у даних умовах приведуть його до здійснення мети. Це дозволяє сконструювати те­орію, що пояснює, як будуть поводитися споживачі і виробники у різних економічних ситуаціях.

З цієї точки зору аналізуються особливості економічної поведі­нки базових економічних суб’єктів:

cпоживача-індивідa чи групи, що мають доходи і пред’являють попит на якісь блага та послуги з метою задоволення своїх потреб;

фрми-організації, що забезпечують пропозицію шляхом вироб­ництва і доставки на ринок необхідних товарів та послуг;

урядових та суспільних інститутів-організацій, що реалізують суспільні цілі і здійснюють контролюючі та регулюючі дії щодо по­ведінки інших суб’єктів.

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 45 6 7 8 9 10 11 12  ... 85