Макроекономіка

ми_х _ ми у                                        _

нута рівновага ^_г — ^_т буде порушена через те, що ціна Р_Х

знизилась, то відновити її можна або знизивши Ми_х, або підви­щивши значення Ми_у. Зробити це можна, лише збільшивши спо­живання блага У. На графіку рис.18 видно, що при зменшенні ціни

м’яса від 4 до 2 доларів за кг, споживач у пошуках нової рівноваги має збільшити споживання м’яса і скоротити споживання картоплі, ціна якої відносно до м’яса зросла. Інакше кажучи, він поводиться щодо вимог закону попиту: зниження ціни спричиняє збільшення купівель, а зростання — скорочення.

Ефект доходу й ефект заміщення

Поводячись так, споживач не просто збільшує чи скорочує кількість запитуваних благ, а відповідно змінює споживання альтер­нативних товарів. Якщо ціна на певний вид продукції знизилася, ним намагаються замінити інші товари, що задовольняють ту ж потребу і стали тепер відносно дорожчими.

Зниження ціни на гарячі сосиски безумовно призведе до того, що їм почнуть віддавати перевагу за сніданком перед бутербродами з ковбасою, порцією котлет та інших блюд, ціни на які не змінилися. Більше того, частина людей відмовиться від готування сніданку вдо­ма, замінюючи його порцією сосисок у найближчому кафе.

Збільшення попиту, викликане тим, що товари, які стали де­шевшими, витісняють дорожчі замінники, називається ефектом за­міщення. Це — типова реакція споживача на зниження ціни якогось товару, що має взаємозамінні аналоги. Причому така реакція найчас­тіше має місце навіть у тому випадку, коли товар чи послуга, на які змінилася ціна, не стали абсолютно дешевшими ніж інші товари. Якщо, наприклад, ціна порції сосисок змінилася з 3 до 2 грн, а ціна яєчні залишилася, як колись, 1 грн. 50 коп., то все одно знайдуться й такі покупці, що замінять у своєму сніданку яєчню сосисками не зважа­ючи на те, що вони усе ще залишаються дорожчими. Зворотною буде реакція у разі підвищення ціни сосисок при сталості ціни яєчні.

Зміна ціни має наслідком ще один ефект: зміну реального до­ходу споживача, тобто кількості благ і послуг, що він може придбати. Якщо, скажемо, ціна якогось товару зі споживчого набору знизилась, то за умови, що номінальний дохід і ціни на інші товари залишилися незмінними, це означатиме фактичне зростання реального доходу. Припустимо, ціна за 1 кг м’яса знизилась від 6 до 5 грн. Тоді за 2 кг м’яса на тиждень, що становить звичайну споживчу норму, спожи­вач заплатить уже не 12, а 10 грн: 2 грн складатимуть чистий виграш у порівнянні з тим, що він платив раніше. Цю сумму він може витра­тити на те, щоб збільшити кількість купівель того ж м’яса або будь- яких інших товарів. Якщо зміна ціни спричинила зміну реального

доходу споживача, що у свою чергу викликало зміну попиту, то має місце ефект доходу.

Обидва ефекти-заміщення та доходу — суттєво впливають на формування попиту. Але напрямки їхньої дії можуть бути різними. Залежно від особливостей різних груп товарів ефекти можуть діяти в одному напрямку, збільшуючи чи скорочуючи попит, і в проти­лежних.

Маючи справу зі звичайними товарами, тобто такими, що ма­ють досить високий ступінь корисності і потреба у яких не насиче­на, споживач реагує на зміни цін зміною попиту у зворотний бік. Зниження ціни, наприклад, спричиняє збільшення попиту. У цьо­му випадку, по-перше, спрацьовує ефект заміщення і дешевий то­вар починає витісняти дорожчі, по-друге, має місце позитивний ефект доходу: виграш від зниження ціни спрямовується на збільшен­ня купівель того товару, ціна на який знизилася. Обидва ефекти діють в одному напрямку. Але є група товарів нижчої якості, від споживання яких, як правило, відмовляються зі зростанням при­бутку (негативний ефект доходу). Якщо знизилася ціна на варену ковбасу, то наслідком цього може бути не збільшення її споживан­ня, як того вимагає ефект заміщення, а використання доходу, що виріс, на придбання високоякісної копченої ковбаси чи окосту. Ефект заміщення і ефект доходу в цьому випадку діють в проти­лежних напрямках. Який з них виявиться сильнішим, залежить від низки обставин: ступеня зниження ціни, частки певного продукту в споживчому кошику тощо. Якщо переважним буде ефект заміщен­ня, крива попиту на ці товари буде мати той же вигляд, що й для звичайних товарів — спадної від осі ординат до осі абсцис (рис.19а). Проте можливі досить стійкі ситуації, коли негативний ефект дохо­ду настільки сильний, що придушує ефект заміщення. Це має місце, зокрема, з так званими “товарами Гіффена”.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 21 22 23 24 25 2627 28 29 30 31  ... 85