Макроекономіка

значні у бюджеті і споживач слабо реагуватиме на зміни ціни цього продукту.

4.                              Нарешті, еластичність попиту залежить від чинника часу. У короткостроковому періоді попит менш еластичний, ніж у довгост­роковому. Підвищення ціни на бензин може викликати незадово­лення споживача, але він змушений буде у короткостроковому пе­ріоді продовжити його купувати. Однак з часом він може відреагу- вати і по-іншому: скоротити кількість поїздок, перейти на більш економічні двигуни або на дизельне паливо, нарешті, просто прода­ти автомобіль.

Другою важливою переміною, яка, крім ціни, впливає на ела­стичність попиту є дохід. Еластичність попиту по доходу — це відно­шення відсотка зміни запитуваної кількості товару до відсотка зміни доходу споживача.

а — о. і?. — r.

Еd_R = ^ : -3                  ^Lxl00

Qi +Qi ^Ri + ^R\

Наприклад, маючи річний дохід, що дорівнює 15000 доларів, споживач купує за місяць 10 відеокасет. Якщо його дохід зросте до 20000 доларів на рік, він зможе придбати 20 касет за місяць. Елас­тичність попиту в інтервалі між 15000 і 20000 доларів річного доходу буде:

Ed - ²⁰~^Ш •¹⁵⁰⁰⁰ ~ ²⁰⁰⁰⁰ - ¹⁰ _х ³⁵⁰⁰⁰ - ³⁵⁰ * “20 + 10 '15000 + 20000 ^_ 30*-5000 ^_-150

Це означає, що 1% підвищення доходу спричинить зростання попиту на відеокасети приблизно на 2,3%.

Такий тип еластичності означає, що ми маємо справу з нор­мальним товаром, попит на який підвищується із зростанням дохо­ду (позитивний ефект доходу). Більш того, це не просто нормаль­ний товар, а товар підвищеної якості, оскільки Ed_R>1.

У випадку ж з товаром більш низької якості підвищення доходу веде до скорочення попиту і коефіцієнт еластичності попиту за до­ходом буде негативним (Ed_R<0).

Ця залежність є досить сталою і знаходить відображення у так званому “законі Енгеля”. Наприкінці ХІХ ст. німецький статистик Ернст Енгель досліджуючи сімейні бюджети, виявив, що із зростан­ням доходу сім’ї питома вага низькоеластичних товарів (продукти харчування) знижується, а високоеластичних (культурні потреби) — підвищується.

Характер попиту на товари і послуги залежить не тільки від змін цін на дані товари, але й від змін цін на інші товари. Попит на яловичину буде залежати від змін цін на свинину, курятину і навіть картоплю.

Попит на моторне масло залежитаме від цін на бензин і т.і. У цьому випадку має місце перехресна еластичність попиту, яка визна­чається як відношення відсоткової зміни попиту на даний товар (х) до відсоткової зміни ціни на інший товар (у).

Ш_ху = Є*² ~ Є*¹ _: ^ хЮО

* 0,2 +0,1 ^Ру2+Ру1

Значення коефіцієнта перехресної еластичності попиту будуть залежати від того, чи маємо ми справу із товарами-замінниками, чи

з доповнюючими товарами. Якщо мова йде про замінники, ко­ефіцієнт буде позитивним, оскільки зміна ціни одного має наслідком зміну у тому ж напрямку попиту на інший. Зниження ціни на одну модель магнітофона веде до скорочення попиту на іншу модель цьо­го ж класу, оскільки попит переміщується у бік більш дешевого за­мінника. Навпаки, для товарів, що доповнюють один одного, ко­ефіцієнт перехресної еластичності буде негативним, бо зміна у ціні одного веде до зміни попиту на інший у зворотному напрямку. Так, зростання ціни на бензин призведе, за інших рівних умов, до скоро­чення попиту на автомобілі й мотоцикли.

Крім еластичності попиту, яка свідчить про ступінь реакції спо­живача на зміну різних чинників, що впливають на попит, існує по­кажчик еластичності пропозиції, який відбиває ступінь реакції ви­робника на зміну цих чинників, серед яких найважливішим є ціна.

Коефіцієнт еластичності пропозиції вимірюється за допомогою тих самих формул, що й коефіцієнт еластичності попиту, тільки замість відсоткової зміни кількості запитуваних благ береться відсот­кова зміна запропонованої кількості товарів у відношенні до зміни у цінах.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 14 15 16 17 18 1920 21 22 23 24  ... 85