Макроекономіка

Еластичність

Зміна економічних ситуацій на ринку викликає відповідні ре­акції споживачів і виробників, які намагаються пристосуватися до зміни чинників, що впливають на попит та пропозицію. При цьому важливо знати не тільки про наявність самої реакції, але й про її ступінь. Ступень реакції економічних суб’єктів відбивається у по­нятті еластичності.

Реакцію споживача відображає еластичність попиту (Еф, яка вимірюється відсотковим відношенням зміни запитуваної кількості товару до зміни деякої перемінної х, яка виступає аргументом до функції попиту.

зміна запитуваної кількості

зміна х

Перемінними можуть виступати різні чинники, але найбільш суттєві — ціни і доходи.

Еластичність попитупо ціні (Едр)—це відношення відсотка зміни запитуваної кількості товару до відсотка зміни у ціні цього блага.

Л(3 Р _ ЛС> С> АР ~ АР С>

Р,

Розглянемо це на конкретному прикладі. Кінотеатр продає в день 200 білетів по 4 грн. Якщо ціна знизиться до 3 грн за білет, у день будуть продавати 300 білетів. Таким чином, зниження ціни на

одну гривню дало збільшення попиту на 100 одиниць.

^ 300 - 200 3-4 100 4 400 „

Еф =------------ :         =        х— =            = -2

200 4 200 -1 -200

Коефіцієнт еластичності (-2) показує, що зміна ціни на один відсоток призвела до зміни величини попиту на два відсотка. Зна­чення коефіцієнта подається не в абсолютних, а у відносних вели­чинах, тому що абсолютні показники не дають досить чіткого уяв­лення про характер взаємовідносин. Зниження ціни на 10 грн для товару, який коштує 50 грн досить відчутне, а для товару ціною у 5000 грн майже не помітне. Відсоткове ж відношення точніше відоб­ражує характер змін у попиті внаслідок змін у ціні.

Ще однією особливістю коефіцієнта еластичності є те, що він завжди буде мати від’ємний знак, тому що залежність між цінами і запитуваними кількостями благ протилежна. Щоб уникнути плута­нини (у математиці —4 менше ніж —2, тоді як в економіці еластичність з коефіцієнтом 4 більша ніж з коефіцієнтом 2) від’ємний знак відки­дають і беруть коефіцієнт за модулем: |—2| = 2; |—4| = 4

Наведена вище формула коефіцієнта еластичності показує його значення у деякій точці на кривій попиту (точечна еластичність). Але в різних точках кривої значення коефіцієнта не буде однаковим. Щоб мати уяву про загальну еластичність попиту на якийсь товар, вимірюють так звану дугову еластичність за формулою центральної точки:

_Е ^

(&+Й) >2+^:2

У прикладі з білетами у кінотеатр дугова еластичність буде:

300 - 200 3 - 4 100 -1 700 Еф =   :    =    : — =     = -1,4 300 + 200 3 + 4 500 7 - 500

Це означає, що в інтервалі цін між 4 грн і 3 грн кожному відсот­ку зміни ціни відповідатиме приблизно 1,4 % зміни попиту у зво­ротному напрямку. “Приблизно” тому що 1,4—це середнє значення коефіцієнта еластичності для цього ряду цін у даному інтервалі.

Дані про коефіцієнти еластичності містять у собі дуже важливу інформацію, оскільки дозволяють робити висновки про розміри виграшу від змін у продажах, які є наслідком змін у цінах.

Припустимо, телевізори за ціною 5000 грн магазин продає за місяць 50 штук. Якщо ціна знизилась до 4000 грн, об’єм продажу збільшився до 100 штук у місяць. Коефіцієнт еластичності попиту в інтервалі між двома цінами буде:

_л _ 50-100 . 5000 - 4000 _-50^ 9000 - 45 .

^Р “ 50 + 100 ' 5000 + 4000 " 150 ^Х1000 ^_ 15

Це означає, що кожен відсоток змін у ціні в даному інтервалі веде до 3 % зміни попиту у протилежному напрямку.

Чи є сенс у даному випадку змінювати ціну?

За ціною 5000 грн за одиницю продають 50 телевізорів і місяч­ний виторг дорівнює 250 000 грн. Коли ціна знизилася до 4000 грн за одиницю, попит збільшився до 100 штук в місяць, а загальний виторг становив 400 000 грн, тобто виріс на 150 000 грн. За таких обставин безумовно має сенс знизити ціну, оскільки втрати від та­кого зниження будуть перекриті виграшем від збільшення кількості проданої продукції.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 12 13 14 15 16 1718 19 20 21 22  ... 85