Рис.7 |
У випадках одночасного переміщення кривих попиту і пропозиції виникають більш складні комбінації в залежності від того, буде мати місце зсув в одному напрямку чи у протилежних. Тоді ефекти впливу зсувів на рівноважні ціни або додаються та посилюють їхні зміни, або взаємно погашуються.
24
У вільно функціонуючому ринковому господарстві ціни постійно рухаються до стану рівноваги, і відхилення від цього стану можливі лише як засіб пошуку і поступового наближення до рівноважної точки. Існують, однак, стійкі відхилення від цін рівноваги, пов’язані, як правило, зі спробами контролю над цінами. У деяких ситуаціях уряд може законодавчим шляхом встановити верхню границю цін в умовах високого попиту або підтримку цін в умовах надлишкової пропозиції.
У першому випадку переслідується мета зробити деякий продукт доступним для ширшого кола споживачів, які не мають можливості придбати його за цінами рівноваги. Попит у даному випадку, природно, зростає, однак пропозиція зменшується, внаслідок чого виникає стійкий дефіцит даного продукту чи послуги. Якщо у наведеному вище прикладі встановити граничну ціну на яблука по
0, 50 грн за кг, то споживач буде згоден купити 10 кг, тоді як виробник за такою ціною запропонує лише 4 кг. Оскільки ціну підвищити не можна, залишається розподілити запропоновану цількість між споживачами, користуючись методами раціонування (талони, картки). Вони, у свою чергу, викликають необхідність у збільшенні та посиленні контролюючого розподіл апарату, породжують протекціонізм та відплив товарів на чорний ринок. У екстремальних умовах така система можлива, але у нормально функціонуючій економіці вона неминуче веде до зниження ефективності.
Те ж саме можна сказати і про випадок підтримки цін, коли уряд фіксує якийсь мінімальний рівень ціни, який знаходиться вище ціни рівноваги. Прикладом можуть слугувати мінімальна заробітна плата або підтримка цін на сільськогосподарську продукцію. У цьому випадку пропозиція буде стійко перевищувати попит і виникне постійний надлишок. Для його ліквідації уряд повинен або розробити та застосувати програму скорочення пропозиції (наприклад, нормування земельної площі для сільськогосподарського виробництва), або викупляти надлишок, тобто застосовувати міри адміністративного впливу на економічні процеси.
Розглянуті варіанти стосуються формування рівноважних цін на окремі й незалежно аналізовані товари та послуги. Економіка, однак, не є сукупністю ізольованих ринків окремих товарів, які зовсім не зв’язані між собою.
Навпаки, існує тісна взаємозалежність і взаємовплив цін різних товарів. Тому поряд із з’ясуванням умов формування цін рівноваги на окремі товари — аналіз часткової економічної рівноваги — виникає необхідність простежити за впливом змін цін на одні товари на попит, пропозицію та ціни інших товарів, а також зворотний вплив навколишніх цін на ціни даних товарів. Такий підхід означає аналіз загальної економічної рівноваги.
Припустимо, зросла ціна на сиру нафту внаслідок скорочення пропозиції. Природним наслідком зростання цієї ціни буде скорочення попиту на даний продукт. Але крім того зростуть витрати виробництва тих товарів та послуг, для яких нафта є важливим складовим елементом витрат. Наслідком буде зростання цін на такі товари та послуги як бензин, мастила, транспортні перевозки і т.п. З іншого боку, підвищиться попит і почнуть зростати ціни на това- ри-замінники (вугілля, газ), що, у свою чергу, потягне зростання пропозиції цих товарів. Щодо доповнюючих товарів, то попит на них скоротиться і ціни будуть знижуватися. Так, на ринку автомобілів ціни, скоріш за все, впадуть, що у подальшому повинно привести до скорочення їх пропозиції.
» следующая страница »
1 ... 10 11 12 13 14 1516 17 18 19 20 ... 85