Макроекономіка

Ринкова рівновага

Попит та пропозиція є формами вияву бажань та рішень спо­живачів і виробників, які формуються під впливом різноманітних чинників. Однак ці рішення, щоб бути реалізованими, потребують взаємного узгодження. Таке узгодження відбувається на ринку шля­хом взаємодії попиту і пропозиції.

Звернемось, наприклад, до ситуації, що склалася на ринку яблук.

За ціною 2 грн за1 кг продавець згоден поставити на ринок 18 кг яблук, але покупець при даній ціні згоден купити тільки 4 кг. 14 кг є надмірно виробленими і не знайдуть збуту. Цей надлишок приму­сить продавця знизити ціну, щоб спонукати покупця придбати більшу кількість продукції. Якщо ціна знизиться до 1,5 грн за 1 кг, це збільшить кількість, яку згоден буде придбати покупець до 6 кг і у той же час скоротить пропозицію з боку постачальника до 12 кг. Надлишок скоротиться до 6 кг, але все ще буде існувати і спонукати виробника до подальшого зниження ціни. Якщо вона впаде до

0,        50 грн, то покупець буде згоден купити вже 10 кг яблук, але тепер вже постачальник за таку низьку ціну запропонує не більше 4 кг. Внаслідок цього виникає дефіцит, який буде спонукати збільшува­ти ціну. Більш висока ціна скоротить дефіцит за рахунок зменшен­ня попиту, з одного боку, і зростання пропозиції, з другого.

Ціна 1кг (грн)

Запитувана кількість (кг)

Пропонована кількість (кг)

2

4

18

1,5

6

12

1

8

8

0,50

10

4

0,25

15

2

 

Таким чином, поки буде мати місце надвиробництво, ціни бу­дуть мати тенденцію до зниження, а поки є дефіцит—до підвищен­ня. Перебираючи варіанти, можемо переконатися, що існує тільки одна ціна, при якій та кількість продукту, яку згоден запропонувати постачальник, співпаде з тією кількістю, яку згоден і взмозі прид­бати покупець. У нашому прикладі це 1 грн за 1 кг. При такій ціні не буде ні надлишку, ні дефіциту, а продавець і покупець не будуть зацікавлені у зміні своїх рішень з приводу кількості товару, яка ку­пується та продається. Така ціна зветься рівноважною і відображає збалансованість чи рівність попиту та пропозиції. Будь-яке відділен­ня від ціни рівноваги породжує дизбаланс інтересів продавців і по­купців та прагнення цін повернутися до стану рівноваги.

Графічно цю ситуацію можна показати зіставляючи криві по­питу і пропозиції (рис.5.)

Рис.5

Точка перетину кривих покаже рівноважну ціну. Усі інші ва­ріанти цін ведуть до створення розриву між попитом і пропозицією, який приймає форму або надлишка, або дефіцита продукції.

Як вже відмічалося, під впливом різних чинників криві попиту і пропозиції можуть зміщуватися нагору чи вниз за графіком. Що буде діятися у такому разі з ціною рівноваги? Тут можливі різні варіанти.

Припустимо, крива попиту зміститься догори праворуч рис.6), відбиваючи більш високий рівень потреб і можливостей їх задоволення; крива пропозиції залишалася без змін. Тоді ціна рівно­ваги зміститься у нову точку пересічення кривих попиту і пропо-

зиції, відображаючи ситуацію більш високого попиту і більш високої ціни. Якщо крива попиту зміститься за графіком вниз ^2, рис.6), нова ціна рівноваги буде меншою, як і кількість благ, що купуються.

Рис.6

Очевидно, існує пряма залежність між зсувом кривої попиту і зміною ціни рівноваги та кількістю благ, що споживаються.

Якщо зміщується крива пропозиції за умови, що крива попиту залишається незмінною, то при зростанні пропозиції ціна рівноваги зменшується, а при скороченн і — зростає. Інакше кажучи, існує зворотна залежність між зсувом кривої пропозиції і ціною рівнова­ги (рис.7).

 

« Содержание


 ...  14  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я