Макроекономіка

Попит і пропозиція

Рішення, що приймають учасники ринкових взаємовідносин, відбиваються насамперед у бажанні і спроможності продавати і ку­пувати товари, послуги або ресурси.

Кількість благ та послуг, які споживачі бажають і мають мож­ливість придбати у даний момент і у даному місці, зветься попитом. Можна також сказати стисліше, що попит—це платоспроможня по­треба.

Величина попиту на деяке благо чи послугу залежить від низки змінних чинників. Наприклад, кількість яблук, що купується протя­гом тижня залежатиме від ціни самих яблук, від цін на фрукти, котри­ми їх можна замінити (груші, апельсини), від доходів покупців. Попит на яблука буде виступати, таким чином, як функція цих змінних.

D=г (Р, Р, R),

де D—попит; Р—ціна; Р8—ціна замінника; R—дохід споживача.

Згадані чинники не однаково впливають на величину попиту. В одному випадку залежність буде прямою (+), в іншому—зворот­ною (—). Схематично це можна зобразити так:

Функція попиту на деякий товар може бути визначена, таким чином, як перелік змінних, що впливають на рішення споживача відносно кількості продукту, який придбається.

У процесі аналізу доцільно розглядати вплив на попит змін кож­ного чинника окремо, приймаючи усі інші як незмінні.

Зазвичай найбільш важливою змінною, що визначає кількість запитуваного блага, вважається ціна самого цього блага. Якщо про­стежити співвідношення між змінами цін і змінами у кількості купо­ваних благ, то за умови незмінності інших чинників можна виявити досить стійку залежність: більш високим цінам відповідають менші кількості благ, на які пред’являється попит, і навпаки.

Ця зворотня залежність між ціною і запитуваною кількістю то­вару є настільки сталою, що її називають законом попиту.

Закон попиту стверджує, що за інших рівних умов кількість про­дукта, яку бажають і можуть придбати споживачі у одиницю часу, змінюється у зворотному відношенні до цін на даний продукт.

Шкала попиту на яблука:

Ціна (1кг грн)	Запитувана кількість (кг на тиждень)
2	4
1,5	6
1	8
0,50	10
0,25	14

 

Цю ситуацію можна подати графічно у прямокутній системі координат, де на горизонтальній осі відкладається запитувана кількість благ, а на вертикальній — їх ціни. (рис.1)

Рис.1

Лінія АЕ зветься кривою попиту. Оскільки вона відображує зво­ротній зв’язок між перемінними, то завжди буде негативною, тобто мати нахіл униз зліва направо.

Кількість продукту, яку споживачі погоджуються придбати при даній ціні, становить величину попиту. Зміна ціни за інших рівних умов веде до зміни саме цієї величини. Ці зміни будуть відображені переміщенням точок по кривій попиту. Наприклад, зниження ціни з 2 грн за 1 кг яблук до 1 грн призвело до переміщення точки, що відображає рішення покупця, з пункту А до пункту С, що означає зростання величини попиту з 4 кг до 8 кг. Сама крива при цьому залишається на місці, а точки, що переміщуються по ній, вказують як змінюється величина попиту у залежності від зміни лише одного чинника — ціни самого продукту.

Але попит, як вже відзначалося, залежить не тільки від ціно­вих чинників. Існують ще так звані нецінові детермінанти, які поки що припускалися незмінними, але які у дійсності суттєво вплива­ють на рішення споживачів щодо купівлі товарів.

Зміна цих чинників веде до змін у самому попиті, його збільшенню чи скороченню. Зміна однієї чи декількох детермі­нант веде до того, що покупці мають можливість при кожній з мож­ливих цін купувати більше чи менше продукту. Графічно ця си­туація виглядає як зсув кривої попиту. Відповідно до збільшення чи зменшення купівель крива попиту зміщується праворуч чи ліво­руч за графіком (рис 2).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 5 6 7 8 9 1011 12 13 14 15  ... 85