Корпоративне управління

Частка представників від працівників корпорації. І в Німеччині, і в Голландії запроваджено ефективні, хоча й дуже різні системи участі працівників в принятті постанов директорських рад. Німецька модель передбачає наглядову раду (Ац/їісШзгаі), до скла­ду якої входять акціонери та працівники (50 : 50). Голландська система наглядових рад не вимагає прямої участі в директорсь­ких радах, але наглядові ради мають затверджувати ухвали з най­важливіших питань.

Інтереси працівників у Великобританії, Канаді й США за­хищають законодавство та профспілкові організації, що розв’я­зують суперечливі ситуації за допомогою розроблених складних процедур. Європейське співтовариство розглядає заплутане пи­тання про потребу структурних змін для забезпечення участі пра­цівників у найважливіших корпоративних постановах.

Комісії. Кількість засідань. Однорівневі ради директорів при­значають комісії значно частіше, ніж дворівневі. Комісії, у яких збираються невиконавчі директори, певною мірою забезпечують той поділ, який юридично існує між правлінням та наглядовою радою. Яскравий приклад — призначення аудитної комісії, яка для сторонніх директорів є засобом активного нагляду, а також комісії для розгляду фінансових та стратегічних питань, добору старших менеджерів та призначення нових членів ради.

Дворівневі ради директорів мають два різні режими засідань. Менеджерська рада (правління) збирається офіційно один раз на тиждень або двічі на місяць.

Наглядові ради Голландії та Німеччини, як правило, збира­ються чотири рази на рік, загальна кількість засідань — від 6 до 9 разів за рік. У екстренних випадках можна проголосувати по те­лефону чи надіслати факс. Між щоквартальними засіданнями дворівневих рад створюється президія, її склад може бути досить різноманітним, до нього залучають і представників від праців­ників.

Здатність ради забезпечувати відповідну підзвітність, збираю­чись усього чотири рази на рік, видається дещо непевною. А чи справді сторонні директори мають владу над виконавчими, які постійно працюють разом — ще одна важлива проблема.

У країнах із ринковою економікою у процесі корпоратив­ного управління використовують різні механізми (табл. 1.1):

— участь у раді директорів компанії;

—   вороже поглинання;

—   надання повноважень за дорученням акціонерів;

—   механізм банкрутств.

Таблиця 1.1

Інструменти впливу корпоративного управління: їх характеристика

Характе­

ристика

механіз­

му

Участь у складі ради директорів

Вороже

поглинання

(купівля

акцій)

Надання повноважень за дорученням акціонерів

Механізм

банкрутств

Опис

механізму

Залучення агентів, уповноваже­них захищати інтереси власників (внутрішній контроль за діяльністю менеджерів)

Незадоволення діяльністю менеджменту компанії виявляється в зниженні курсу акцій, що надає можливість скуповувати акції компанії (її поглинання) більш

ефективною

компанією

Прийнята в США та Вели­кобританії прак­тика передба­чає, що менедж­мент компанії, оповіщаючи акціонерів про наступні збори, просить у них передачі права на виконання управлінських повноважень (і часто отримує його у більшості акціонерів)

Процедура оголошення неплатоспро­можності та банкрутства корпорації в США вико­ристовується як інстру­мент рефор­мування та реструкту­ризації для підвищення прибутково­сті чи част­кового пога­шення боргу

Позитивні

ознаки

«Незалежні» директори ві­льні від управ­лінських функ­цій, на них не впливають ті фактори, яки­ми керуються менеджери, во­ни не пов’язані трудовими відносинами

 

« Содержание


 ...  9  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я