Комунікації в менеджменті

МОВНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ЗНАЧЕННЯ, ЗМІСТ, РОЗУМІННЯ

5.1. Мова, мовлення, свідомість.

5.2. Проблема розуміння мови в комунікації.

5.3. Словник особистості.

5.4. Фразеологічні кластери.

Література:

Бодалев Л.А. Личность и общение. — М., 1983.

Винтер М. Психология ведения разговора. — Ростов-на-Дону, 1991. Дейк Т.А. Язык познания коммуникации. — М., 1989.

КурбатовВ.И. Стратегия делового успеха. — Ростов-на-Дону: Феникс,

1995.

5.1.     Мова, мовлення, свідомість

	тановлення людської свідомості тісно пов’язане з розвитком мови. Мова виступає як засобом висловлення думки, так і фактором роз-

витку.

Кожне слово має певний фіксований зміст. Ця фіксація обумовлена предметним співвідношенням слова з світом і постійністю слововтілення. Структури ж свідомості не просто дублюють це відношення, а узагальню­ють його, вводячи нові зв’язки і відношення, а значить — нові смисли.

Мова — це інформаційно-знакова система.

Розрізняють три основні аспекти мови: синтаксичний, семантичний і прагматичний. Перший — складає багаточисельність відношень знаків до інших знаків. Другий — складає сукупність відношень знаків до об’єктів немовної діяльності, тобто до того, що вони означають. Прагматичний ас­пект включає всі особливості мови, які залежать від того, ким, коли, в яких умовах вона застосовується. Серед знаків мови виділяють: знаки-індекси, знаки-образи, знаки-символи.

Знаки-індекси означають предмети, вказуючи на характер причинності (положення флюгера, стрілки годинника або компаса, показання приладів).

Знаки-образи є якоюсь мірою зображеннями предметів (картина, схе­ма, креслення).

Знаки-символи позбавлені подібності з предметами, які вони познача­ють (більшість слів природної мови). Слова як знаки-символи характери­зуються змістом і значенням.

Зміст слова — висловлена в структурі знаку або асоційована з ним ха­рактеристика предмету, який позначають. Простіше кажучи, зміст слова, терміна або імені — це та інформація, яку ми засвоюємо, використовуючи це слово. Зміст слова “трикутник” говорить нам про три кути, які утворю­ють цю фігуру.

Значення слова — це предмет, для вказання на який використовується дане слово. У словосполученні «столиця України» змістом є усвідомлення про місто, яке є адміністративним, політичним і державним центром Ук­раїнської держави, а значенням — конкретне місто (Київ), розташоване на річці Дніпро.

Для розуміння складних взаємовідносин між мисленням, мовленням і мовою варто пам’ятати, що є суттєва різниця між мовою і мовленням. Мов­лення — це матеріальний, фізичний процес, результатом якого є звуки мови. Мова ж — це абстрактна система значень, змісту і мовних структур (знаків, символів). Тому часто в питаннях про співвідношення мови і мис­лення перше прирівнюється швидше до мовлення. Мислення може здійснюватися без мовлення, але не може існувати без мови — носія змісту і значень уявних процедур.

Зв’язок думки і слова — не проста картина висловлення першої в ос­танньому. Думка не просто висловлюється в слові, а удосконалюється в ньому. Різниця між думкою та мовою суттєва. Думка не складається із ок­ремих одиниць, як мова складається із слів.

5.2.     Проблема розуміння мови в комунікації

Т^зуміння є складною системою різних об’єктивних і суб’єктивних, тео­ретичних і практичних дій.

Розуміння — це духовно-практичне засвоєння інформації. Ця глобаль­на проблема вирішується в різних актах: втілення в образ і розпредмечу- вання, використання і навчання, тлумачення тексту та реконструкція змісту. Нас цікавить, насамперед, проблема розуміння мови в спілкуванні, тобто проблема розуміння мовних актів.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 31 32 33 34 35 3637 38 39 40 41  ... 134