Історія економічних учень

Принципи християнського домобудівництва, зокрема любов до праці чітко проявились в господарському устрої першої єрусалимської общини, яка була прообразом християнського монастиря. Апостол Петро, який керував цією общиною (разом з Іоанном), надзвичайно любив фізичну працю й у своїх проповідях приділяв значну увагу та винагороді за неї.

У трудовій теорії вартості, започаткованій П. Буагільбером, праця вважається "батьком багатства", а земля -його матір'ю. Надалі ця теорія стає наріжним каменем в економічному вченні А. Сміта і К. Маркса. Праця при цьому виступав не лише як економічна одиниця вимірювання багатства й отримуваних доходів, ай як міра соціальної поведінки людини.

Із трудової теорії вартості водночас випливає висновок про дію закону єдності праці і власності, зокрема про необхідність передати всі створені продукти працівникам, з яких частково відтак формуються страхові запаси держави тощо.

Зокрема, позитивною рисою католицизму є проголошення ним права на працю, на поліпшення умов праці, що не закріплено, однак, в конституціях багатьох країн, зокрема у США.

Наступним методологічним принципом християнської економіки є необхідність органічного поєднання праці і власності. Це означає, що християнство засуджує не багатство, нажите чесною працею, а багатство, здобуте неправедним шляхом (порушенням морально- етичних принципів взаємовідносин між людьми, привласненням чужої праці), яке до того ж, нерозумно використовується - марнотратно, лише для особистого споживання. Згідно з християнськими цінностями, таке багатство повинно використовуватись для подання милостині (це треба робити таємно), безвідсоткових позик тим, кому вони потрібні. Критерієм такого підходу до багатства є наступні слова з Євангелія: "Добра людина із доброго скарбу виносить добре, а зла людина із злого скарбу виносить зле”.

Православна віра вважає аморальним розкішне життя одних за тяжкого становища інших. Саме така ситуація склалася в Україні та деяких, інших країнах СНД, де кланово-номенклатурна еліта збагатилась на розкраданні державної власності. Як зазначав Патріарх УПЦ КП Філарет, характерним для посткомуністичних країн, у тому числі і для України, є збагачення деяких громадян неправедним шляхом.

Дослідники Старого і Нового Заповітів зазначають, що в цих святих книгах проголошується рівноправність усіх типів власності - приватної, колективної і державної, їх священний характер втілений передусім в одній з моральних заповідей - "не вкради". Намагаючись розвинути ці положення з урахуванням нових умов, папа Лев XIII в енцикліці 1891 р. наголошував на необхідність дотримання прав і власників, і найманих працівників.

Водночас на противагу протестантизму (який намагався утвердити принципи індивідуалізму) католицизм, хоча й виступав проти рівності (що нібито узгоджується з волею Бога і порушує закони природи), але наголошував на необхідності досягти соціальної злагоди, стверджував, що капіталісти і наймані працівники взаємно доповнюють одні в одних як органи єдиного людського тіла.

Втіленню в життя принципу органічного поєднання праці і власності значною мірою перешкоджає наявність у більшості країн світу отриманих у спадок величезних багатств. За даними П. Самуельсона, з 500 найбагатших людей світу майже половина отримала свої гроші у спадок. Передання

багатства у спадок, особливо нажитого неправедним шляхом, є, згідно з Євангелієм, аморальним вчинком.

Одним із засобів вирішення цієї проблеми є впровадження високих ставок прогресивного оподаткування. Водночас в одному з розділів старого Заповіту описується податкова політика держави, побудована на системі пропорційного оподаткування. Прикладом прогресивного оподаткування були США у 1964 р., коли максимальна ставка максимального подохідного податку становила 91 %, проте пізніше вона була знижена до 50 %, а після приходу до влади адміністрації Р. Рейгана -до 28 %. В Україні, незважаючи на неправедний характер нажитого олігархами багатства, максимальна ставка подохідного податку встановлена в розмірі 40 %, а з 2004 р. знижена до 13 %. До того ж, українські, російські та інші "новонароджені" олігархи майже не дотримуються принципів християнського життя, які проповідував Христос.

 

« Содержание


5  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я