Особливістю економічної думки раннього і пізнього канонізму було те, що в період зародження середньовіччя засуджувалось лихварство і торговельний прибуток, які розглядались як результат нечесного обміну і присвоєння чужої праці. Раннє середньовіччя характеризувалось регресом духовної культури, зростанням натуралізації економіки, послабленням зв’язків між державами, занепадом ремесла, появою християнства як провідної ідеології. Джерелом вивчення економічної думки раннього середньовіччя служать документи Франкського королівства, яке утворилось на території Європи у У-!Х ст.: “Салічна правда” - збірник законів салічних (північних) франків, “Капітулярій про вілли” Карла Великого.
Представником пізнього канонізму був Фома Аквінський (1225-1274 рр.), канонізований католицькою церквою у 1323 році. Його основні праці - “Сума теології” та “Сума проти язичників”, в яких розкрита суть власності, має подвійну природу - управління і користування, виведена теорія “справедливої ціни”. Гроші він вважає мірилом рівня життя, а також визнає дві функції грошей - міру вартості і засіб обігу. Обстоюючи централізацію влади, Фома Аквінський визнає соціальну ієрархію, а її природну підставу бачить у поділі праці, розглядаючи приватну власність як необхідний інститут людського життя.
Французький вчений Нікола Орезм (1323-1382 рр.) у “Трактаті про походження, природу, юридичну основу і зміст грошей” (1360 р.) досліджував походження грошей і став одним з перших авторів мета- лістичної теорії грошей. Гроші, на його думку, - це інструмент, створений людьми для полегшення обміну товарів.
Одним із напрямів економічної думки класичного середньовіччя були єресі, що виражали відмінні від офіційної католицької церкви погляди. Єретики стверджували, що багатство церкви придбане всупереч християнським канонам, і активно захищали ідею рівності всіх людей. Прикладами єресей були такі програми селянських повстань: Майл-Ендська, яка передбачала ліквідацію кріпосництва, та Смітфілдсь- ка - про поділ між селянами церковних земель і общинних угідь, захоплених феодалами.
Економічна думка середньовіччя відображена у головних документах та видатних пам’ятках Київської Русі, “Руській правді”, яка складалась з трьох частин: перша частина “Правда Ярослава” з’явилась в 30-х роках XI ст., друга - “Правда Ярославичів” - в 1072 р., третя - “Устав” князя Володимира Мономаха - в 1113 р. У цих документах описується народне господарство, що базувалось на землеробстві та скотарстві; високий рівень розвитку сільськогосподарської культури, феодальне землеволодіння.
У “Правді Ярослава” проголошувалась недоторканність власності феодалів, а також юридичне закріплення розшарування суспільства. “Правда Ярославичів” містила положення про охорону земельної власності, охорону та порядок забезпечення майнових інтересів кредитора, аналізувала процеси феодалізації. “Устав” давав досить чітке уявлення про систему грошових одиниць. Основою цієї системи була гривня, яка виявила тенденцію стати загальним мірилом вартості і відігравала провідну роль у штрафній шкалі. “Устав” також визначав умови перетворення закупів у холопів та навпаки. У цілому “Руська правда” - це правовий кодекс усієї країни, джерело пізнання державного та госпо- дарсь-кого розвитку Стародавньої Русі.
Належний внесок у розвиток економічної думки України зроблено так званою полемічною літературою, яка виникла у 80-ті роки XVI ст. в ході боротьби проти унії та католицизму. Твори Івана Вишенського (1545-1620-ті рр.) наголошують на проблемах соціальної рівності, оскільки майново-соціальна нерівність людей походить не від природи і не від Бога, а від земних несправедливостей; показують основні форми привласнення продукту праці селян і ремісників панами, шляхтою, духівництвом, торговцями.
» следующая страница »
1 ... 5 6 7 8 9 1011 12 13 14 15 ... 100