Ефективність державного управління в контексті євроінтеграції України

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР

Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 - 2011 роки

ВСТУП

Минуле десятиріччя за своїми соціально-економічними та політич­ними наслідками виявилося доленосним. Україна утвердила себе як неза­лежна держава. Однак процес розбудови свого дому ще не завершено. Зав­дання полягає в тому, щоб остаточно облаштувати споруджену будівлю по суті нового суспільства — економічну, соціальну, політичну та гумані­тарну сфери, подолати глибокі деформації, що виникли на стартовому етапі трансформаційного процесу.

Йдеться про практичну реалізацію завдань довгострокової стратегії, яка має забезпечити міцне підґрунтя України як високорозвиненої, со­ціальної за своєю сутністю, демократичної правової держави, її інтегру­вання у світовий економічний процес як країни з конкурентоспромож­ною економікою, здатною вирішувати найскладніші завдання свого роз­витку. Наступне десятиріччя має стати визначальним у розв’язанні саме цих завдань, інакше Україна може переміститися на периферію світових процесів.

Слід ураховувати й те, що наявний інструментарій економічної полі­тики, який сформовано в попередній період, не націлений на забезпечен­ня якісних перетворень - інноваційного розвитку, оновлення структури виробництва, подолання глибокої диференціації доходів та ін. У межах нинішньої моделі розвитку широкомасштабна модернізація національ­ної економіки просто неможлива. Потрібні суттєві зміни в механізмах трансформаційних процесів, їх системне оновлення — тобто осмислений перехід до інституційної моделі ринкових перетворень, поєднаних з еле­ментами ефективного державного регулювання.

На попередньому етапі реформ здійснювався демонтаж (через меха­нізми лібералізації) державно-адміністративної системи управління. Нині ставиться нова мета — формування сильної держави, активізація її регу­люючої функції і водночас здійснення такої політики, яка б не лише збе­регла, а й істотно посилила ринковий вектор розвитку, надала йому більшої орієнтації на кінцевий результат.

Такі акценти нової стратегії цілком укладаються в загальний кон­текст світового розвитку. Нині повсюдно переосмислюються роль і місце держави в здійсненні трансформаційних процесів. Водночас слід урахо­вувати й інші аспекти цієї проблеми.

Шлях, на який розвиненим країнам потрібно було кілька століть, Україна має пройти в максимально стислі терміни.

Досвід держав, які здійснювали глибокі перетворення, засвідчує, що реальний успіх трансформаційних процесів можливий лише тоді, коли реформи та їхні результати відповідають інтересам і сподіванням широ­ких верств населення, а тому отримують достатню суспільну підтримку.

Отже, при визначенні нової стратегії потрібні максимальний по­літичний консенсус, суспільна консолідація і згода щодо основних цілей цієї стратегії та механізмів її реалізації, базових засад. Це також дуже важ­ливо з погляду зміцнення демократичних інститутів та послідовного роз­витку громадянського суспільства.

Без опори на таку довгострокову стратегію, яка б ураховувала, з од­ного боку, об’єктивні закономірності суспільного прогресу, а з іншого — сучасні соціально-економічні та геополітичні реалії і водночас користу­валася високою довірою й підтримкою народу, економічна політика будь- якого уряду, як і держави загалом, не матиме перспективи. У зв’язку з цим економічна стратегія наступного періоду має бути максимально праг­матичною, вільною від політизації ідеологічних схем та стереотипів.

Конче важливо забезпечити наступність нової стратегії, її органіч­ний зв’язок з позитивними надбаннями попереднього періоду, з ураху­ванням того, що курс на європейську інтеграцію є природним наслідком здобуття Україною державної незалежності. Він викристалізовується з історії нашого народу, його ментальності та демократичних традицій, з прагнення нинішнього покоління бачити свою державу невід’ємною скла­довою єдиної Європи. Європейський вибір України — це водночас і рух до стандартів реальної демократії, інформаційного суспільства, соціально орієнтованого ринкового господарства, базованого на засадах верховен­ства права й забезпечення прав та свобод людини і громадянина.

 

« Содержание


 ...  74  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я