Ефективність державного управління в контексті євроінтеграції України

СТРАТЕГІЯ інтеграції України до Європейського Союзу

(Слова “Національне агентство України з питань розвитку та євро­пейської інтеграції” замінено словами “Міністерство економіки Украї­ни” згідно з Указом Президента № 587/2000 від 12.04.2000)

(У тексті Стратегії слова “Міністерство економіки України” заміне­но словами “Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України” згідно з Указом Президента № 1146/2001 від 26.11.2001)

Ця Стратегія визначає основні напрями співробітництва України з Європейським Союзом (ЄС) — організацією, яка в процесі свого роз­витку досягла високого рівня політичної інтеграції, уніфікації права, економічного співробітництва, соціального забезпечення та культурно­го розвитку.

Національні інтереси України потребують утвердження України як впливової європейської держави, повноправного члена ЄС. В результаті очікуваного найближчими роками розширення ЄС—вступудо ЄС Польщі та Угорщини—Україна межуватиме з ЄС, що створить принципово нову геополітичну ситуацію. У зв’язку з цим є необхідним чітке та всебічне визначення зовнішньополітичної стратегії щодо інтеграції України до європейського політичного (в тому числі у сфері зовнішньої політики і політики безпеки), інформаційного, економічного та правового просто­ру. (Абзац другий вступної частини із змінами, внесеними згідно з Ука­зом Президента № 8/2001 від 11.01.2001) Стратегія інтеграції України до ЄС ґрунтується на:

-  Конституції України (254к/96-ВР), що встановлює спрямування зовнішньополітичної діяльності України на забезпечення її національ­них інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновиз­наними принципами і нормами міжнародного права;

- схвалених Верховною Радою України Основних напрямах зовніш­ньої політики України (3360-12) та Концепції (основах державної полі­тики) національної безпеки України (3/97-ВР);

-  Угоді про партнерство і співробітництво між Україною та Євро­пейськими Співтовариствами та їх державами—членами від 14 червня 1994 року (УПС) (998 012) та інших договорах, укладених між Україною та ЄС, в яких визначаються механізми взаємодії між ними. (Абзац шостий вступної частини в редакції Указу Президента № 8/2001 від 11.01.2001)

Стратегія інтеграції України до ЄС враховує положення Стратегії ЄС щодо України від 4 жовтня 1994 року, Спільної позиції ЄС щодо Ук­раїни від 28 листопада 1994 року, Спільної стратегії ЄС щодо України від 11 грудня 1999 року, а також відповідних рішень Ради ЄС, декларацій та інших документів ЄС, які стосуються України. (Вступну частину допов­нено абзацом згідно з Указом Президента № 8/2001 від 11.01.2001).

Стратегія інтеграції України до ЄС визначає основні пріоритети діяльності органів виконавчої влади на період до 2007 року, протягом якого мають бути створені передумови, необхідні для набуття Україною повно­правного членства в Європейському Союзі.

Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу має забезпе­чити входження держави до європейського політичного (в тому числі у сфері зовнішньої політики і політики безпеки), інформаційного, еконо­мічного і правового простору. Отримання на цій основі статусу асоційо­ваного члена ЄС є головним зовнішньополітичним пріоритетом України у середньостроковому вимірі і повинно співвідноситися в часі з набуттям повноправного членства в ЄС державами-кандидатами, які мають спільний кордон з Україною. (Абзац дев’ятий вступної частини в редакції Указу Президента № 8/2001 від 11.01.2001).

I.  Основні напрями інтеграційного процесу

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 53 54 55 56 57 5859 60 61 62 63  ... 224