Ефективність державного управління в контексті євроінтеграції України

Реформування інформаційної системи державної податкової служби України

Державна політика інтеграції України у світовий інформаційний простір передбачає реалізацію заходів щодо глибокої комп’ютеризації, насамперед навчальних закладів, заохочення їх доступу до вітчизняних та світових інформаційних ресурсів. Потребують значного прискорення інформатизація органів державної влади, фінансового сектора економіки та грошового обігу, бухгалтерської справи, перехід на електронний доку­ментообіг, комп’ютеризацію архівної справи, статистичної інформації, поліпшення взаємозв’язку між державними інституціями і населенням через електронні канали (Послання Президента України до Верховної Ради України: Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економіч­ного та соціального розвитку України на 2002 — 2011 роки, 2002).

Державна податкова адміністрація України за підтримки Світового банку реалізовує проект “Програма модернізації державної податкової служби України”, метою якого є реформування вітчизняної податкової служби та модернізація процесів адміністрування податків. Завдяки роз­робці ряду базових проектних документів: 19 описів технологічних функ­ціональних процесів (бізнес-процесів) корпоративної концептуальної моделі даних, концептуальної архітектури АІС ДПС, концепцій створен­ня центру обробки документів, телефонного центру, Веб-порталу, ство­рення інформаційно-аналітичної системи державної податкової служби тощо на сьогодні прийнято низку технологічних рішень, які повинні удос­коналити у майбутньому функціонування інформаційного корпоратив­ного середовища державної податкової служби України. Основними по­ложеннями цих змін є наступні:

1) Єдина інформаційна система, основними характеристиками якої є: а) логічна централізація даних (централізація зберігання та обробки да­них значно скоротить витрати на процес зберігання даних податкової служ­би, дозволить проводити оперативний аналіз, забезпечить несупереч- ливість даних та належний рівень захисту податкової інформації. Цент­ральна база даних логічно повинна складатися з двох сегментів: оператив­ного сховища даних, яке використовуватиметься всіма податковими орга­нами в їх повсякденній роботі, та аналітичного сховища підтримки та прий­няття рішень, що надасть можливість проведення аналізу та допоможе в прийнятті вірних керівних рішень); б) щільна інтеграція бізнес-процесів шляхом використання механізмів обміну, які забезпечуватимуть коорди­новану обробку у будь-якому місці системи; в) використання послуг для реалізації загальних структур розробки. Концепція єдиного інформацій­ного простору спрямована на об’єднання усіх аспектів організації шляхом використання та колективного користування інформацією у межах єдиної структури, що забезпечує своєчасний і легкий доступ до високоякісних, узгоджених даних для усіх користувачів. У такому середовищі користу­вачі мають можливість доступу до даних єдиного логічного джерела через узгоджений інтерфейс користувача, незалежно від їх фізичного розташу­вання у межах системи і незалежно від типу пристрою, який використо­вується для доступу. ДПС України має на меті реалізацію єдиного інфор­маційного середовища, яке об’єднуватиме платників податків і податко­ву адміністрацію у такому середовищі;

2)  Централізація та обробка даних. Передбачається, що дані будуть розміщуватися та оброблятися на центральному рівні. Розміщення да­них та їх обробка в інших місцях буде передбачатись у виняткових ви­падках, тільки коли можна показати, що вимоги не можуть бути забез­печені на центральному рівні або коли виконання їх на цьому рівні не прийнятне внаслідок високої вартості. Існує кілька основних мотивів використання цього підходу. Централізація забезпечить інтенсивну кон­центрацію інвестицій. Ця концентрація забезпечить можливість інвес­тування у засоби, фізичну безпеку, підсистеми живлення та середовища з отриманням вищої надійності, хоча вони були б недоступними з мірку­вань високої вартості у випадку розпорошення інвестицій на більшу кількість пунктів. Центра-лізація є економічно ефективною порівняно з іншими підходами: з точки зору економії масштабу при придбанні об­числювальних апаратних та програмних засобів; обсягу праці, необхід­ного для адміністрування системи у порівнянні з адмініструванням на­бору розподілених систем; зменшення площі приміщень для обчислю­вального обладнання у місцевих офісах; витрат на розгортання та супроводження застосувань. Централізація забезпечує більш ефектив­не управління ресурсами апаратних та програмних засобів шляхом агре- гування та усереднення потужностей, необхідних для окремих місцевих офісів. Корекція потужності може здійснюватись для організації у ціло­му, а не для кожного місцевого офісу. Централізація забезпечить більш суворий контроль бізнес-процесів. Централізація забезпечить цілісність даних шляхом усунення потреби координації поновлення у розподіле­ному або реплікованому середовищі. Централізація та розміщення в од­ному місці засобів обробки документів мінімізує навантаження на мере­жу у результаті концентрації у місцевій мережі (або виділених із над­мірним ресурсом ліній передачі даних з високою пропускною здатністю) найбільш часто виконуваних та інформаційномістких процесів, а саме — обробки декларацій та податкового обліку;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 19 20 21 22 23 2425 26 27 28 29  ... 224