Економічна теорія

Школа класичної французької політичної економії більше відома як шко­ла фізіократів. Термін “фізіократія” походить від грецьких слів “фізіо” — при­рода та “кратос” — влада, панування, сила. Така назва даної школи (“влада природи”) відбиває головну її особливість — визнання єдиною продуктивною галуззю землеробства. Стверджуючи, на відміну від меркантилістів, що багат­ство держави створюється не в обігу, а у виробництві, фізіократи вважали за останнє тільки виробництво сільськогосподарської продукції, називаючи робіт­ників мануфактур, ремісників, промисловців та купців — “безплідним” кла­сом. Цю обмеженість фізіократів, що проявилась у нерозумінні значення про­мислового виробництва, трохи пізніше було подолано у класичній англійській політекономії, і це можна пояснити відносною відсталістю промисловості Франції ХУІІІ ст. порівняно з промисловістю Англії цього періоду. Ос­новоположником та найбільш яскравим представником фізіократів був Ф.Ке- не, який видав у 1758 р. свої знамениті “Економічні таблиці”, що часто розгля­даються в сучасній літературі як перша спроба макроекономічного досліджен­ня.

Незважаючи на заслуги фізіократів у боротьбі з поглядами меркантилістів та закладанні основ нової теорії, все ж класичною теорією у її завершеному вигляді вважається англійська класична політекономія: головний представник цієї школи є автор “Дослідження про природу та причини багатства народів” (1776 р.) — А.Сміт. А.Сміт розглядається сьогодні не просто як представник певної школи, а як один з найвидатніших вчених-економістів усіх часів. Багато хто вважає, що саме завдяки йому економічна теорія перетворюється свого часу у самостійну науку, а його “Багатства народів” — називають “економічною біблією”. Справді, його можна визнати за автора першого закінченого, цілісного дослідження процесів функціонування економіки в цілому. Він систематизував

14

накопичені до нього економічні знання, доповнив певні ланки і зумів поясни­ти, як насправді працює ринкова економіка епохи вільної конкуренції. Ідеї його головної праці лягли в основу багатьох наступних теорій і не втратили своєї актуальності й сьогодні. Пояснюючи роботу сучасних економік, що викорис­товують ринковий механізм, звертаємося до теорії А.Сміта, а в усіх сучасних теоріях вартості ми можемо знайти відгуки висловлених ним ідей. Англійська класична політекономія—справжній фундамент практично всіх сучасних еко­номічних шкіл.

У ХІХ ст. розвиток економічної теорії набуває бурхливого характеру. Інте­рес, розбуджений до цієї галузі знань класичною теорією, породжує виник­нення десятків різноманітних концепцій та шкіл. Але визначальною для цьо­го періоду можна вважати боротьбу двох основних теорій, що сформувались і зміцніли, відстоюючи свої позиції від взаємних критичних атак. Мова йде про боротьбу марксистського та маржиналістського напрямків у економічній теорії.

Поява у І867 р. першого тому “Капіталу” К.Маркса була визначною подією не тільки для свого часу. Один з найвидатніших теоретиків в історії економіч­ної думки — К.Маркс із суто німецьким сумлінням, логічно та педантично об­грунтовував на сторінках своєї книги власну модель капіталістичної економі­ки, що базувалась на доведеній ним до досконалості теорії трудової вартості А.Сміта і Д.Рікардо (ще одного представника класичної англійської політеко­номії). Виходячи з того, що величина вартості будь-якого товару визначається кількістю суспільно необхідної праці, витраченої на його виробництво, автор “Капіталу” доводив наявність експлуатації у капіталістичній системі, розкри­вав її антагоністичні суперечності та передрікав її крах у недалекому майбутнь­ому. Марксистська теорія мала значення не тільки для подальшого розвитку економічної думки. Як політичний рух марксизм проявив свою потужність, практично визначивши всю історію наступного ХХ ст.

 

« Содержание


 ...  9  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я