Економічна теорія

 2. Функції і роль грошей у ринковій економіці

Серед сучасних економістів відсутня єдність позицій щодо кількості та сутності функцій грошей. Вона, як правило, існує стосовно лише трьох з них: міри вартості, засобу обігу, засобу накопичень та заощаджень. Ми ж розгляне­мо розгорнутий варіант функцій грошей: міри вартості; засобу обігу; засобу ут­ворення скарбів, накопичень і заощаджень; засобу платежу; світових грошей.

Функція грошей як міри вартості. Гроші як загальний еквівалент вимірю­ють вартість усіх товарів. Не гроші роблять найрізноманітніший світ товарів

75

сумірним, а те спільне, що об’єднує цей світ—абстрактна, суспільно необхідна праця. Тому кількісний аспект властивостей товару, тобто їх вартість, може ви­мірюватись теж особливим товаром — грошима, які самі мають вартість й істо­рично покликані виконувати функцію міри вартості інших товарів.

Формою прояву вартості є ціна товару. Проте вартість товару служить для того, щоб перетворити мінові відносини в можливість кількісних оцінок за до­помогою грошей. На стадії формування товарних відносин гроші відігравали роль засобу, що прирівнює до грошей інші товари, зробивши їх порівнянними не просто як продукти людської праці, а як частини того самого грошового матеріалу — золота або срібла. У результаті товари стали відноситись один до одного в постійній пропорції, тобто виник масштаб цін як визначена вага зо­лота або срібла, що зафіксовано у якості одиниці виміру. Для порівняння цін у ході розвитку мінових відносин держави стали встановлюють фіксовані мас­штаби цін, тобто у кількості золота і срібла, прийняті в країні за грошову оди­ницю. Наприклад, у США за долар у 1900 р. було прийнято 1,50463 г чистого золота, але при подальших девальваціях долара вміст у ньому золота знижував­ся тричі: у 1934 р. — до 0,889 г, у грудні 1971 р. — до 0,818 г і в лютому 1973 р. — до 0,737 г.

Ямайська валютна система, введена в 1976-1978 рр., скасувала офіційну ціну на золото, а також золоті паритети, у зв’язку з чим втратив своє значення офіційний масштаб цін. Нині офіційний масштаб цін замінений фактичним, що укладається стихійно в процесі ринкового обміну.

У зв’язку з тим, що кредитні гроші — це форма прояву грошового капіта­лу, і обслуговують вони не обіг товару, а капіталу, то виконання функції міри вартості ними здійснюється як у сфері обміну, так і у сфері виробництва. А це означає, що в ринковій економіці ціна формується не тільки на ринку, а й у сфері виробництва, а на ринку відбувається її остаточне коригування. Ціна то­варів у таких умовах залежить від двох чинників: вартості банкноти, що визна­чається вартістю товарів, і кількістю банкнот в обігу; співвідношенням попиту і пропозиції на даний товар на ринку.

При обігу нерозмінних кредитних грошей ціна знаходить підтвердження безпосередньо в товарах, а не в золоті. Тому ціна є формою прояву мінового відно­шення даного товару до всіх товарів, а не специфічно до одного жовтого металу.

Функція грошей як засобу обігу. Реалізація цієї функції дозволяє платити власникам ресурсів і виробникам таким товаром (грошима), який може бути використаний для купівлі будь-якого товару чи послуги на ринку. Як засіб обі­гу гроші дають змогу позбутися недоліків бартерного обміну.

Особливість функції грошей як засобу обігу полягає в тому, що цю функ­цію виконують, по-перше, реальні, або готівкові, гроші, а по-друге, знаки вар­тості — паперові і кредитні гроші. В даний час, коли золото демонетизується, функцію засобу обігу виконують кредитні гроші. Причому вони функціонують

76

і як купівельний засіб, і як засіб платежу: якщо метаморфоза Т — Г — Т не переривається в часі, то обіг товарів відбувається на основі грошей як купі­вельного засобу; якщо відбувається розрив між купівлею і продажем товарів, то гроші виступають як засіб платежу.

 

« Содержание


 ...  60  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я