Економічна теорія

1. Класифікація міжнародного кредиту

Міжнародний кредит являє собою рух позичкового капіталу в сфері міжна­родних економічних відносин, пов’язаний з наданням товарних і валютних ресурсів.

Наприкінці XV ст., під впливом географічних відкриттів та стрімкого зро­стання обсягу міжнародної торгівлі, особливо після освоєння морських шляхів з Європи на Схід, а пізніше в Америку та Індію, виникає міжнародний кредит.

Функціонує такий кредит на принципах повернення, терміновості, плат­ності, цільового характеру за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел.

Фукнції міжнародного кредиту. Вони виражають особливості руху позич­кового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, до числа яких вхо­дять:

1)    Перерозподіл позичкового капіталу між окремими країнами для забез­печення попиту на капітал та забезпечення рівноваги глобальних фінансових ринків. Кредит сприяє вирівнюванню національного прибутку в середній при­буток, збільшуючи його масу;

2)    Економія витрат обігу у сфері міжнародних розрахунків шляхом вико­ристання комплексу кредитних засобів (тратт, векселів, чеків та ін.), розвитку безготівкових трансакцій;

3)    Прискорення концентрації та централізації капіталу завдяки викорис­танню міжнародного ринку кредиту;

4)    Регулювання міжнародних ринків кредиту;

Форми міжнародного кредиту можна класифікувати в такий спосіб:

•     за видами—товарні (надані експортерами імпортерам), валютні (надані банками в грошовій формі);

•     за джерелами—внутрішнє і зовнішнє кредитування зовнішньої торгівлі;

•      за призначенням — комерційні (безпосередньо пов’язані з зовнішньою торгівлею і послугами), фінансові (на прямі капіталовкладення, будівництво об’єктів, придбання цінних паперів, погашення зовнішньої заборгованості, валютну інтервенцію), проміжні (для обслуговування змішаних форм вивозу

капіталів, товарів і послуг, наприклад, виконання підрядних робіт — інжині­ринг);

•     за валютними позиками—у валюті країни-боржника, у валюті країни- кредитора, у валюті третьої країни, у міжнародній рахунковій грошовій оди­ниці (сПз, ЄВРО тощо);

•     за термінами — надстрокові (добові, тижневі, до трьох місяців), корот­кострокові (до одного року), середньострокові (від року до п’яти), довгостро­кові (понад п’ять років). При пролонгації (продовженні) короткострокових і середньострокових кредитів вони стають довгостроковими, причому з держав­ною гарантією;

•     за забезпеченістю — забезпечені (товарними документами, векселями, цінними паперами, нерухомістю та ін.), бланкові—під зобов’язання боржника (соло-вексель з одним підписом);

•      з погляду надання — готівкові (що зараховуються на рахунок і в розпо­рядження боржника), акцептні, депозитні сертифікати, облігаційні позики, консорціальні кредити.

 

« Содержание


 ...  379


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я