1. Світова валютна система і її еволюція
Валютна система промислово розвинутих країн охоплює не тільки грошово-розрахункові відносини між ними, а й значною мірою внутрішній грошовий обіг. Світова валютна система, що функціонувала стихійно, поступово ставала цілеспрямовано регульованою. Причому її розвиток повторює — з розривом у кілька десятиліть — основні етапи історії національних грошових систем. Так, у внутрішній економіці грошові системи пройшли еволюцію від золотомонетного стандарту до золотозливкового і золотодевізного, а від нього —до паперово-кредитного обігу, вирішальна роль перейшла до кредитних коштів.
На світовій арені аналогічна ситуація спостерігалася пізніше й у специфічних формах. Тут ніколи не було золотомонетного стандарту, золотозливко- вий стандарт існував протягом кількох сторіч; поряд з золотом поступово розвивалися допоміжні кредитні гроші у вигляді векселів, чеків й інших міжнародних боргових зобов’язань. Проте до початку XX ст. така валютна система перестала відповідати новим умовам міжнародних економічних відносин. Одна з найбільш характерних рис цього періоду—експорт капіталу — вступила в суперечність з новими формами золотого стандарту світової валютної системи. Крім того, запаси казначейського золота стали зосереджуватися в скарбницях країн, що швидко розвиваються. Знадобилася нова, менш стихійна, більш керована валютна система. У другій половині 30-х років на зміну різновидам золотого стандарту прийшов паперово-кредитний обіг, що дає державі можливість використовувати емісійний механізм як інструмент економічного регулювання.
Друга світова війна призвела до нового перерозподілу золотих запасів: близько 4/5 усіх державних запасів золота зосередилося в США. Домінування долара у світовій валютній системі означало, що золотодевізний стандарт набув форми золотодоларового.
Ця обставина була офіційно закріплена в липні 1944р. на конференції ООН у Бреттон-Вудсі (США), де були закладені основи повоєнної світовий валютної системи1. Принципи її полягали в наступному:
• золото визнавалося основою світової валютної системи;
• роль основних валют була відведена долару і фунту стерлінгів;
• встановлювалися тверді паритети всіх валют стосовно долара, а через нього—до золота і один до одного; ринкові коливання валютних курсів навколо фіксованого доларового паритету допускалися в межах ± 1%;
• для регулювання світової валютної системи був створений Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР);
• була скасована система валютних обмежень і відновлена конвертованість національних валют.
Побудована на цій основі повоєнна світова валютна система дозволила ліквідувати хаос у сфері міжнародних валютно-фінансових відносин.
Проте суперечливість Бреттон-Вудської системи — між стихійно-ринковими засадами (золотом) і цілеспрямовано регулюючим впливом через обіг долара як основної резервної і розрахункової валюти призвела до:
• невідповідності між незмінною ціною золота і цінами товарів та послуг;
• гігантського вивезення капіталу з США (з 1957 по 1971 р. у формі прямих інвестицій на суму 54,2 млрд дол.);
• величезним військовим витратам за кордоном;
• збільшення дефіциту платіжного балансу США (з 1953 по 1972р. —69 млрд дол.);
• відриву реального курсу долара від його золотого паритету.
Крім того, у другій половині 60-х років Західна Європа і Японія вдвічі перевершили США за обсягами золотого запасу й експорту. У результаті перестала існувати навіть та загальноекономічна основа, на якій тримався золотодеві- зний стандарт, що спирається на єдину валюту—долар. Розлад золотодоларо- вого стандарту відбився в масових “скиданнях” долара на валютних ринках у формі валютних лихоманок.
» следующая страница »
1 ... 369 370 371 372 373 374375 376 377 378 379 ... 384