Економічна теорія

 6. Бюджетний дефіцит і методи його фінансування

Бюджетний дефіцит — це перевищення витрат бюджету над його дохода­ми. Незважаючи на зростання податків і деяке збільшення неподаткових над­ходжень, Державний бюджет України продовжує залишатися дефіцитним. Цей дефіцит повинен бути профінансований за рахунок внутрішніх джерел фінан­сування, включаючи доходи від емісії державних цінних паперів, і через залу­чення джерел зовнішнього фінансування.

З 1990 р. і до 1995 р. для покриття бюджетного дефіциту в Україні в основ­ному використовувалася емісія грошей, що послужило потужним інфляційним чинником. З 1995 р. емісія грошей як головний чинникдля фінансування дефі­циту бюджету не застосовується. З цією метою використовуються різноманітні державні цінні папери—ОВДП з тримісячним, шестимісячним і річним термі­нами погашення, казначейські зобов’язання (ДО), облігації внутрішньої ва­лютної державної облігаційної позики, державні ощадні позики, золоті серти­фікати.

Зовнішніми джерелами фінансування бюджетного дефіциту служать кре­дити міжнародних фінансових організацій, головним чином Міжнародного валютного фонду (МВФ).

Слід зазначити, що державні бюджети західних країн з розвинутою рин­ковою економікою також хронічно дефіцитні. Проте в умовах фінансової стабі­лізації та стійкої економічної ситуації бюджетні дефіцити не розглядаються як катастрофічно негативні фінансові показники. Відомий англійський економіст Дж. М. Кейнс з метою стимулювання економічного зростання і забезпечення повної зайнятості населення рекомендував проводити політику дефіцитного фінансування. І в цьому безумовно є раціональне зерно. Слід зазначити, що з 1990 р. у розвинутих західних країнах бюджетний дефіцит скорочується. Так, у США в період 1983-1992 р. р. дефіцит державного бюджету в середньому стано­вив 207 млрд дол. Починаючи з 1992 р. дефіцит державного бюджету знижуєть­ся щороку, досягнувши в 1999 р. значного профіциту.

Основні завдання політики в галузі фінансування дефіциту державного бюджету України виявляються в продовженні курсу на його неінфляційне по­криття при послідовному скороченні обсягу зовнішніх запозичень.

Необхідно збільшити частку бюджетних запозичень у небанківському сек­торі за рахунок залучення коштів населення, підприємств, організацій, інших інвесторів. Варто розширити коло державних цінних паперів для населення.

Для підтримки збалансованості внутрішнього фінансового ринку повин­на бути забезпечена необхідна координація випуску державних, регіональних і муніципальних позик.

У Законі України ”Про Державний бюджет на 2000 р. ” передбачено без­дефіцитне фінансування Державного бюджету України.

 

« Содержание


 ...  274  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я