Економічна теорія

 4. Фінансова безпека

Державне регулювання фінансової системи як важливий чинник її ефек­тивного розвитку спирається на два головних напрямки — на забезпечення її подальшої стабілізації, підтримку розбудови фінансової сфери, піднесення рівня її державного управління, фінансового контролю та організовану проти-

288

дію системі загроз фінансовій сфері механізмами, засобами та органами фінан­сової безпеки.

Під фінансовою безпекою слід розуміти такий стан фінансової, грошово-кре­дитної, валютної, банківської, бюджетної, податкової систем, який характеризуєть­ся збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здат­ністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання.

Стан фінансової системи великою мірою залежить від гармонійного взає­мозв’язку та розвитку всіх її складових. Фінансова система України ще не на­була рис, притаманних ринковій економіці, і перебуває в стадії формування. Нині фінансові можливості держави, які залежать від обсягу фінансових ре­сурсів, залишаються досить обмеженими. До того ж дезорганізація цієї систе­ми, що відбувається поряд з її криміналізацією створює значну загрозу еко­номічній безпеці України і може призвести до вкрай негативних наслідків. Ста­білізація економічної системи держави вимагає розробки та реалізації комплексної програми оздоровлення державних фінансів.

Важливим інструментом державного регулювання соціально-економічних процесів є Державний бюджет України. Саме розбалансованість Державного бюджету є головним дестабілізуючим чинником кризи державних фінансів.

Найважливішими критеріями формування та виконання державного і місцевого бюджетів відповідно до вимог економічної безпеки повинні стати такі:

—  відповідність бюджетної політики національним інтересам, а не інтере­сам політичної кон’юнктури;

—   забезпечення суверенітету держави у здійсненні національної бюджет­ної політики;

—   зміцнення держави на основі забезпечення фінансовими ресурсами можливостей реалізації її функцій у здійсненні внутрішньої і зовнішньої полі­тики;

—   реальність цілей бюджетної політики та створення умов для їх досяг­нення;

—   забезпечення самостійності та незалежності Державного бюджету і ста­більності його доходів як засобу забезпечення самостійності і незалежності цен­тральної влади від регіонів;

—   підтримка в бюджетній системі необхідного ступеня залежності регі­онів від Державного бюджету;

—   забезпечення цілісності і єдності бюджетної системи як фінансової ос­нови і передумови цілісності та єдності Української держави;

—   здатність бюджетної системи забезпечити єдність ринкового економіч­ного простору, фінансової, грошово-кредитної, валютної, банківської та по­даткової систем;

—   узгодженість у бюджетному процесі річних і стратегічних завдань дер­жавної політики економічного розвитку.

Вкрай негативно позначається на гарантуванні національної безпеки Ук­раїни хибна практика щорічного несвоєчасного прийняття Державного бюд­жету. Тому важливо законодавчо чітко регламентувати процедуру підготовки та прийняття Державного бюджету і передбачити відповідальність посадових осіб за зрив бюджетного процесу.

Досягнення на вимогу міжнародних фінансових організацій низького рівня дефіциту бюджету, що здійснюється в основному за рахунок невиконання бюд­жетних зобов’язань (головним чином хронічних затримок з виплатою заробіт­ної платні та інших соціальних виплат) є неприпустимо з точки зору вимог еко­номічної безпеки. Зниження рівня інфляції досягається засобами жорсткої монетарної політики, органічно не пов’язаної з оздоровленням фінансів.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 223 224 225 226 227 228229 230 231 232 233  ... 384