Економічна теорія

 3. Фінансова система і характеристика її ланок

Поняття “фінансова система” є розвитком більш загального поняття “фінанси”. Фінанси, як відзначалося раніше, виражають економічні суспільні відносини. Проте в кожній ланці фінансів ці відносини виявляються по-різно­му, мають свою специфіку. Кожна ланка фінансів певним чином впливає на процес відтворення, має свої, властиві їй функції. Так, фінанси підприємств обслуговують матеріальне виробництво. При їх участі створюється ВВП, що розподіляється усередині підприємств і галузей господарства. Через держав­ний бюджет мобілізуються ресурси в основний централізований фонд держа­ви, і відбувається перерозподіл коштів між галузями господарства, економіч­ними регіонами, окремими соціальними групами населення. Позабюджетні спеціальні фонди мають строго цільове призначення. Так, найбільший спец­іальний Пенсійний фонд України мобілізує кошти на виплату пенсій громадя­нам країни. Фонди страхування призначені для відшкодування збитку, завда­ного стихійними лихами підприємствам і населенню, а по особистому страху­ванню —виплати застрахованій особі або його сім’ї матеріального забезпечення при настанні страхового випадку.

Таким чином, кожна ланка фінансової системи являє собою визначену сферу фінансових відносин, а фінансова система в цілому—сукупність різно-

манітних сфер фінансових відносин, у процесі яких утворюються і використо­вуються фонди коштів.

Іншими словами, фінансова система—це система форм і методів утворен­ня, розподілу і використання фондів коштів держави і підприємств.

Фінансова система України включає такі ланки фінансових відносин:

•      бюджетна система, яка включає Державний бюджет, бюджет Автоном­ної Республіки Крим, а також місцеві бюджети;

•     централізовані цільові фонди грошових коштів загальнодержавного при­значення;

•      фінанси підприємств різних форм власності, організацій, установ і га­лузей народного господарства;

•     майнове та особисте страхування;

•     кредит (державний та банківський).

Центральне місце у фінансовій системі України посідає бюджетна система (Державний бюджет України, бюджет Автономної республіки Крим, місцеві бюджети), завдяки якій утворюються грошові фонди відповідних державних та адміністративно-територіальних угруповань. Такі грошові фонди необхідні для реалізації загальнодержавних або територіальних соціально-економічних планів і програм, гарантування оборони та безпеки країни.

Централізовані цільові фонди — відносно нова ланка фінансової системи України. До них належать: Пенсійний фонд і Фонд соціального страхування, Фонд для здійснення заходів по ліквідації наслідків Чорнобильської катастро­фи і соціальному захисту населення, Державний інвестиційний фонд.

Державний кредит — фонд коштів, що утворюється шляхом випуску дер­жавних позик. У цих відносинах позичальником виступає держава, а кредито­рами юридичні та фізичні особи, які купують цінні папери, становлять її борг. Для формування фонду коштів також використовуються вклади громадян в ощадні банки як джерело кредитних ресурсів.

Банківський кредит — охоплює відносини по утворенню в розпорядженні банків грошових фондів (кредитних ресурсів) за рахунок статутних та інших фондів банків, коштів на депозитних рахунках, коштів в обігу та міжбанківсь- ких розрахунках тощо. З фондів банківського кредитування видається корот­кострокова, середньострокова і довгострокова позичка за умов зворотності і відплатності юридичним особам на виробничі, соціальні потреби, а також фізичним особам на різноманітні потреби.

•      В умовах адміністративно-командної системи діяла державна монопо­лія на страхову справу. Страхування здійснювалося на всій території країни Держстрахом СРСР, і страхові органи союзних республік перебували в подвійно­му підпорядкуванні — правлінню Держстраху і Міністерству фінансів союзної республіки. Діяльність страхової системи була підпорядкована інтересам дер­жавного бюджету. Держава безоплатно вилучала зі страхових фондів значні

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 221 222 223 224 225 226227 228 229 230 231  ... 384