РОЗДІЛ 3. МЕНЕДЖЕРСЬКА ПРАЦЯ
3.1. ЕКОНОМІЗАЦІЯ ДІЙ МЕНЕДЖЕРА
Дедалі наполегливіше й активніше пробивають собі шлях у нашій країні соціальні та економічні процеси, що породжують новий прошарок людей, які професійно займаються підприємницькою й управлінською діяльністю. Управління потребує знань економіки, техніки, технології, організації, фізіології, психології, права тощо.
Ефективність управління починається з малого - уміння усвідомити свої особисті цілі, розуміти й адекватно оцінювати себе та інших людей, особливо внутрішній їх стан (праксеологічний підхід), розподіляти свій час, своєчасно приймати оптимальні рішення, активно діяти, знімати стреси, нормально одягатися і красиво жити.
Менеджер - людина, яка професійно здійснює функцію управління у ринковій системі відносин.
Для менеджера характерний пошуково-інверсійний стиль розумової діяльності.
Побудова імітаційної моделі має два важливих підґрунтя і виглядає таким чином:
1. Теоретична основа:
1.1. Використання закону адаптації і, зокрема, ринкового середовища, активна соціально-трудова адаптація (а не зоологічна адаптація на виживання, теорія тектології - Богданов).
Зразком неефективної діяльності менеджерів є приклад «діяльності» у SO-х роках менеджерів у США. Унаслідок незастосування ними закону адаптації, їх «потіснили» такі країни як Японія («японське диво»), Корея та інші. Керівники американських підприємств не піклувалися про якість, припинили вкладати кошти в технології, зверхньо ставилися до людей, які працювали на них і на споживача. Причина їхнього «потіснення» на світовому ринку проста - вони втратили якість,
а, значить, роботу з виробниками, роботу з людьми.
Враховуючи світове середовище, США беруться за формування особистості як джерела постійного оновлення і прогресивного розвитку. Погляди звертаються до творчої особистості, адже матеріальне збагачення та достаток занурюють у «ситу» адаптацію, і людина не в змозі виявити щось прекрасне, духовно насичене, що наповнює цей світ. Матеріальне «з’їдає» духовне.
1.2. Серед інших критеріїв ефективної діяльності менеджера слід виокремити використання ефекту «групової синергії». Синегретика працює на основі принципу:
2 + 2 = 5, 6, 7, а то і більше...
Тобто конкретний внесок кожної окремої особистості веде до збільшення загального ефекту всієї групи осіб. Наприклад, цей критерій застосовують під час вироблення шляхів подальшої роботи підприємства, організації, прийняття управлінських рішень, розробленні стратегічних планів чи за необхідності моментального вирішення певного питання тощо. Відбувається чітке визначення індивідуальних обов'язків у єдиній, спільній організації та її колективного розуму (на зразок «дві голови краще від одної»);
2. Практичні аспекти:
2.1. Визначення критерію необхідно допустимого стандарту якості роботи (вимоги, функції, права й обов’язки, зарплата).
Метою менеджера після визначення критерію виступатиме - підвищити якість праці, а не звільняти якогось працівника.
2.2. Визначення критерію високоякісної роботи.
До цього поняття належить визначення методів оцінки високоякісної роботи і функціональних інструкцій.
2.3. Організація системи звіту і контролю:
- визначення і документальне оформлення точного змісту завдання, мети і термінів виконання (tіme-management);
- ведення порядку, планів виконання роботи;
- установлення права і обов'язків у процесі виконання завдання, призначення конкретних відповідальних осіб;
- з’ ясування і встановлення ключових слів для контролю;
» следующая страница »
1 ... 65 66 67 68 69 7071 72 73 74 75 ... 171