Економічна статистика

Завдання статистики національного багатства

Національне багатство визначає умови життя населення і рівень економічної діяльності країни. До складу національного багатства включають всі ті елементи, які можуть мати вартісну оцінку. Таким чином до складу національного багатства включа­ються всі накопичені матеріальні блага, а також земля та при­родні ресурси, які беруть участь у виробництві. Крім цього, до національного багатства відноситься також золото та іноземна валюта й інтелектуальні надбання країни.

У системі національних рахунків національне багатство скла­дається з фінансових і нефінансових активів. До фінансових ак­тивів відноситься золото та іноземна валюта, цінні папери, випу­щені іноземними емітентами. До нефінансових економічних ак­тивів відноситься земля, водні ресурси та корисні копалини, які входять до складу невідтворюваних природних ресурсів. До відтворюваних нефінансових активів відноситься основний ка­пітал, сальдо оборотних активів та цінності у вигляді анти­кваріату, предметів мистецтва, колекції, сувеніри.

Залежно від натурально майнової форми основний капітал складається з матеріальної та нематеріальної частин. У матеріаль­ний основний капітал входять житлові будинки, будівлі та спо­руди, машини та обладнання, а також багаторічні насадження та ліси, робоча та продуктивна худоба та інше. До нематеріального основного капіталу відносяться геологорозвідувальні роботи, комп’ютерне програмне забезпечення, оригінали художніх творів.

Обсяг окремих видів національного багатства відображаєть­ся натуральними показниками, а при визначенні загального об­сягу використовується вартісна оцінка. В ринкових умовах зас­тосовуються такі види оцінки національного багатства, як обліко­ва вартість, відновна вартість і ринкова вартість. Всі ці види оцінки розраховуються за повної вартості і за вартості за винятком зносу.

Повна вартість відображає загальні витрати, пов’язані з куп­івлею і транспортуванням та встановленням елементів багатства, а вартість за винятком зносу характеризує реальну залишкову вартість цих елементів.

Ринкова вартість основного капіталу визначається величи­ною попиту та пропозиції. Якщо попит дорівнює пропозиції, то ринкова ціна більш-менш реально відображає вартість основного капіталу. За відсутності такої рівності, ринкова ціна може бути спекулятивною і не відображати дійсної вартості капіталу, але ринкова ціна має особливо важливе значення при оцінюванні землі, природних ресурсів, творів мистецтва тощо. Ринкова вартість творів мистецтва, сувенірів і колекцій з часом може зро­стати, а решта основного капіталу з часом зменшує свою вартість у результаті фізичного та морального зносу. Цей процес у статис­тиці називається споживанням основного капіталу (СОК).

Обсяг національного багатства змінюється за рахунок купівлі основного капіталу, виручки від ліквідації основного капіталу, зміни прав власності та купівлі запасів матеріальних оборотних засобів.

У зв’язку з важливістю національного багатства для економіч­ного розвитку країни необхідною є наявність інформації про стан і ефективність використання національного багатства. Тому ос­новними завданнями статистики національного багатства є:

—проведення статистичного спостереження за наявним на­ціональним багатством країни;

—визначення обсягів природних ресурсів та корисних копа­лин;

—аналіз складу і структури національного багатства;

—аналіз динаміки нагромадження національного багатства;

—визначення факторів, що впливають на зміну обсягів і структури національного багатства;

—аналіз та прогноз темпів зростання національного багатства.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 86 87 88 89 90 9192 93 94 95 96  ... 201