Економічна статистика

Сучасні моделі ринку праці

Для подолання безробіття і його наслідків необхідно ство­рити найбільш оптимальну модель ринку праці.

Найпоширенішими моделями праці в світі є патерналістська, соціал-демократична і ліберальна. Перша модель розроблена на основі опікування найманого працівника працедавцем упродовж усього життя працівника. Роботодавець забезпечує підготовку і перепідготовку кадрів на своїй фірмі, забезпечує зміни професій­но кваліфікаційного складу відповідно до вимог виробництва і кар’єрного зростання працівників. Крім цього, працедавець розв ’язує проблеми надмірної робочої сили за рахунок скорочення робочого часу або переходу за взаємною згодою на інші фірми.

Така модель застосовується в Японії, передбачає систему до­вічного найму і поширюється на великі та середні підприємства.

Друга, соціал-демократична модель спирається на проведен­ня державою активної політики ринку праці. Ця модель використо­вується в Швеції, де на підготовку і на перепідготовку кадрів та на створення нових робочих місць витрачається більше коштів, ніж на виплату компенсацій з безробіття.

До основних рис такої моделі належать: непрямі податки на товари і послуги, рівність оплати рівної праці незалежно від фінан­сового стану підприємства, низький рівень інфляції та повної зай­нятості в довготерміновому періоді, надання субсидій підприєм­ствам для утримання неконкурентоспроможних працівників.

Третя, ліберальна модель, характеризується високим рівнем мобільності робочої сили в межах окремих регіональних територій. Безробіття в ліберальній моделі відбувається найчастіше, три­валість безробіття недовга за часом. Ліберальна модель є динамі­чною і найбільш пристосованою до сучасного розвитку економі­ки. Вона застосовується в США, Канаді, Австралії. На підприєм­ствах цих країн діють жорсткі взаємовідносини з працівниками, які можуть бути звільнені при скороченні обсягів виробництва без попереднього повідомлення. Колективними угодами охоплена лише чверть всіх працівників. Така політика фірм веде до значної географічної мобільності працівників і більш високого рівня безроб­іття. За такої моделі працівник повинен завжди підтримувати свою конкурентоспроможність, бути мобільним і пристосованим до по­треб економіки.

Економічне зростання країни неможливе без збільшення зай­нятості населення, підвищення продуктивності праці та зростан­ня доходів. Політика розвитку ринку праці передбачає збільшен­ня кількості робочих місць з безпечними умовами праці, пол­іпшення професійно-технічної підготовки, трудової та виконавчої дисципліни, мобільності й економічної активності робочої сили.

Важливою проблемою ринку праці є низький рівень заробіт­ної плати та низька частка витрат на робочу силу у собівартості продукції. У сучасних умовах пріоритетним є створення робочих місць завдяки оптимальному розвитку економіки на національ­ному та регіональному рівнях.

Необхідно реформувати оплату праці для забезпечення належ­ного рівня життя і для стимулювання до активної поведінки на ринку праці.

Питання для самоконтролю

1.  Специфіка товару на ринку праці.

2.  Показники пропозиції робочої сили.

3.  Показники попиту на робочу силу.

4.   Працездатність та її види.

5.  Ціна і вартість робочої сили.

6.   Групування економічно активного населення за зайнятістю.

7.  Групування зайнятого населення за окремими ознаками.

8.  Безробіття, його сутність і види.

9.  Причини і наслідки безробіття.

10.Природне і вимушене безробіття.

11.Фрикційне та інституційне безробіття.

12.Технологічне, структурне і регіональне безробіття.

13.Повне і неповне безробіття.

14.Застійне безробіття.

15.Норма безробіття і критичний рівень безробіття.

 

« Содержание


 ...  85  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я