Класифікації та групування ринків праці та робочої сили
Пропозиція товару на ринку праці характеризується сукупною робочою силою, яка складається з населення віком від 15 до 70 років (за методикою Міжнародної організації праці — МОП), здатного виробляти товари чи послуги за певну винагороду. Сукупна робоча сила поділяється на економічно активне та економічно неактивне населення. Економічно активне населення складається з осіб віком від 15 до 70 років, які забезпечують пропозицію робочої сили і включають зайняте населення та безробітних. До економічно неактивного населення включаються учні та студенти, пенсіонери, особи, зайняті вихованням дітей, доглядом за хворими, зневірені та інші особи, які не бажають працювати. Зайнятість населення визначається також кількістю робочих місць, на які воно претендує.
Зайняте населення поділяється :
—за характером діяльності на зайнятих у підприємствах та організаціях, на спільних підприємствах, служба в армії та інше;
—за соціальною належністю на робітників, службовців, менеджерів, фермерів, підприємців;
— за галузевою належністю на зайнятих у матеріальному виробництві, в невиробничій сфері, в окремих галузях народного господарства та підгалузях;
—за територіальною ознакою на зайнятих в окремих регіонах, економічних районах, адміністративно-господарських одиницях;
—за рівнем урбанізації на зайнятих у міських та сільських місцевостях;
—за видами власності на зайнятих у підприємствах та організаціях різних форм власності: державної, приватної або змішаної;
— за стабільністю трудової діяльності на постійну зайнятість і тимчасову, яка пов’язана з епізодичним або сезонним характером роботи.
Здатність особи трудитись без шкоди для здоров’я називається працездатністю. Працездатність буває загальна, коли особа може працювати на загальних умовах; професіональна, коли особа може виконувати певні професійні функції; спеціальна, коли особа може працювати в особливих виробничих та природно- кліматичних умовах.
Працездатність буває повна, тобто, без обмежень, часткова з певними обмеженнями та залишкова працездатність осіб старшого віку та інвалідів.
Важливим фактором перерозподілу робочої сили на ринку праці відповідно до потреб і наявності робочих місць є трудова мобільність.
Таблиця 5.1
Попит та пропозиція робочої сили на ринку праці України за 2001-2003 роки (на 1 січня)
Показники |
2001 р. |
2002 р. |
2003 р. |
Кількість зареєстрованих громадян, не зайнятих трудовою діяльністю |
1188 |
1029 |
1055 |
Потреба підприємств у працівниках |
68 |
97 |
124 |
Навантаження на одне вільне робоче місце осіб |
17 |
11 |
9 |
Джерело інформації: Статистичний щорічник України 2002 р., с. 422. |
В Україні за останні роки на ринку праці збільшився попит на робочу силу, відповідно до цього зменшалось навантаження на одне робоче місце, хоча на початок 2003 року на одне вільне місце припадало 9 осіб. Тому за можливість отримати робоче місце в середньому змагаються декілька осіб, а по окремих регіонах навантаження на одне вільне робоче місце коливається від трьох осіб в Донецькій області до 24 осіб у Херсонській, 25 осіб в Івано- Франківській, 33 осіб в Тернопільській областях.
Значно більше навантаження припадає на окремі професії та види економічної діяльності.
Найнижчий попит на ринку праці мають технічні службовці та кваліфіковані працівники сільського та лісового господарств, а також громадяни найпростіших професій. За цими професійними групами найбільше навантаження на одне робоче місце. Так, у 2002 році на заміщення вакансії технічного службовця припадало 43 особи, а в 2003 році — 25 осіб. Досить високе навантаження на заміщення вакансії кваліфікованих працівників сільського та лісового господарства складало у 2002 році 29 осіб, а 2003 — 26 осіб.
» следующая страница »
1 ... 69 70 71 72 73 7475 76 77 78 79 ... 201