Економічна статистика

Показники трудових ресурсів

Трудові ресурси — це частина продуктивних сил суспільства, до якої відноситься населення, що має добрий фізичний розви­ток, розумові здібності і знання для роботи в народному госпо­дарстві.

До працездатного населення в Україні відносяться — чолові­ки віком 16—59 років і жінки віком 16 — 54 роки за винятком інвалідів першої і другої груп. За методикою Міжнародної орган­ізації праці (МОП) та Євростату до трудових ресурсів належить населення віком від 15 до 70 років.

Джерелами статистичних даних про трудові ресурси є пере­писи населення, під час яких визначається чисельність працез­датного населення і працюючих пенсіонерів та підлітків, а також статистична звітність «Про працю», де відображається чисельність зайнятого населення та незайнятого.

До зайнятого населення відносяться особи, які займаються економічною діяльністю і працюють за наймом, роботодавці, осо­би, які безкоштовно працюють в сімейному бізнесі, служителі релігійних культів, військові кадрової служби та інші. До числа зайнятого населення не відносяться учні працездатного віку, які навчаються та не працюють, військові строкової служби, жінки, які перебувають у відпустці з вагітності, пологів та догляду за дитиною.

Крім зайнятого населення, в статистиці обчислюється чи­сельність економічно активного населення. Згідно з методикою Держкомстату до економічно активного населення відноситься населення обох статей віком 15—70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг.

До економічно активних відносяться особи, зайняті економ­ічною діяльністю, та безробітні. Зайнятими вважаються особи у віці 15—70 років, які відпрацювали протягом обстежуваного тижня хоч одну годину, а в особистому селянському господарстві не мен­ше 30 годин.

Рівень зайнятості визначається як відношення кількості зай­нятого населення у віці 15—70 років до всього населення зазна­ченого віку.

До безробітних за визначенням МОП, відносяться особи у віці

15—     70 років, які задовольняють трьом умовам:

—не мали роботи, тобто прибуткового заняття;

—протягом останніх чотирьох тижнів шукали роботу або на­магалися організувати власну справу;

—упродовж двох останніх тижнів були готові приступити до

роботи за плату або на власному підприємстві.

Рівень безробіття за методологією МОП визначається як відношення кількості безробітних віком 15—70 років до еко­номічно активного населення зазначеного віку.

Згідно із Законом України “Про зайнятість населення” визна­чається категорія зареєстрованих безробітних, до якої відносяться працездатні громадяни працездатного віку, які не мають заробіт­ку, зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шука­ють роботу, готові та здатні приступити до роботи.

Економічно неактивне населення — це особи, до яких нале­жать:

—учні та студенти, пенсіонери;

— особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими;

—особи, які зневірилися знайти роботу;

—особи, які не мали необхідності в працевлаштуванні;

—інші.

Чисельність трудових ресурсів постійно змінюється під впли­вом природного і механічного руху. Природний рух трудових ре­сурсів зумовлюється вступом населення в робочий рік і вибуттям з нього, а механічний—переміщенням трудових ресурсів по тери- торії(міграція).

Розрізняють такі види міграції:

1)  зовнішня міграція — в’їзд до країни (імміграція) і виїзд з країни(еміграція);

2) внутрішня міграція — це переміщення трудових ресурсів з одних регіонів до інших.

Внутрішня міграція буває: довгострокова, сезонна (без зміни постійного місця проживання), маятникова.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 58 59 60 61 62 6364 65 66 67 68  ... 201