Економічна статистика

Показники статистики чисельності та складу населення

Чисельність населення є кількісною характеристикою на­селення країни чи його регіону на певну дату. При переписах реєстрація населення проходить на критичний момент, а при обліках — на початок кожного року. Ці показники характери­зують стан населення.

Кількість наявного населення України на 1 січня 2004 року становила 47622,4 тис осіб. За 2003 рік кількість населення змен­шилася на 381 тис. осіб, у тому числі за рахунок природного ско­рочення на 356,8 тис. осіб, а за рахунок міграційного скорочення

—                 на 24,2 тис. осіб.

Для оцінки демографічного процесу необхідні середні показ­ники чисельності населення. Залежно від первинних даних та мети розрахунку використовуються такі види середніх показників:

—     середня арифметична проста застосовується в тих випад­ках, коли відомі дані про чисельність населення на початок і кінець періоду:

₃ 13 = 3 о + 3

п 2 ,

де 8 — чисельність населення;

—     середня арифметична зважена застосовується, коли відомі дані про середню чисельність населення за нерівні проміжки часу:

- У 8ґ з=4^,

У^{? ,}

де 1 — період часу;

—     середня хронологічна застосовується, коли відомі дані про чисельність населення на початок кожного місяця або кварталу:

3 = °,⁵³ + ³₂ +... + °,5^Ц_{п ;}

п -1

—     середня геометрична скоригована застосовується, коли чи­сельність населення змінюється за тривалий час нерівномірно:

де К — ланцюгові коефіцієнти зміни населення.

На підставі даних про чисельність населення будуються ти­пологічні і структурні групування. Для характеристики народо­населення Міжнародна організація праці (МОП) при ООН ви­користовує загальнодемографічні групування:

-   групування за статтю поділяє населення на чоловіків та жінок;

-    групування за віком включає такі вікові групи:

-           1         рік;

1-      3         роки;

3-7 років;

7-10 років;

10-14 років;

14-          19 років;

19-24 років;

А далі через 5 років;

-   територіальні групування за місцем проживання (міське і сільське, за адміністративними районами);

-  групування за сімейним станом (одружені, неодружені, роз­ведені, вдівці);

-  групування за національністю ( на основі принципу само- визначеності);

-     групування за громадянством ;

-     групування за рівнем освіти;

-   групування за джерелами засобів існування, які згідно з даними МОП поділяються на :

а)  роботодавці - особи, що керують своїм бізнесом і утриму­ють найманих працівників;

б)  самостійні господарі без найманих працівників;

в)  наймані працівники, що отримують зарплату;

г) неоплачені працівники, що працюють в сімейному бізнесі;

ґ) члени кооперативу;

д)  особи, статус яких невідомий (безробітні, студенти, домо­господарки та ін.).

Основними категоріями населення, за якими проводиться його реєстрація, є наявне та постійне населення. Наявне населен­ня (Н) - це чисельність осіб, які на момент реєстрації перебува­ють на даній території, незалежно від місця їх постійного прожи­вання. Постійне населення (П) - це чисельність осіб, які пост­ійно проживають на даній території, незалежно від їх наявності на момент реєстрації.

Крім цього враховуються такі категорії населення, як тимча­сово проживаючі та тимчасово відсутні. Тимчасово проживаючі (Тп) - це особи, які постійно проживають в іншому населеному пункті, але на момент перепису перебувають у даному пункті не більше шести місяців. Тимчасово відсутні (Тв) - це особи, які постійно проживають у даному населеному пункті, але на момент перепису перебувають за його межами не більше шести місяців. На основі цих даних складаються баланси населення: Н+Тв=П+Тп (наявне + тимчасово відсутнє = постійне + тимча­сово присутнє).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 51 52 53 54 55 5657 58 59 60 61  ... 201