Ця модель державного устрою, якій більшою мірою відповідає парламентсько-президентська форма правління, не усуває всіх загроз економічній безпеці, серед яких слід відзначити потенційну загрозу посилення олігархічного режиму, а також дедалі більшу маргіналізацію та архаїзацію соціально-економічних процесів, відставання від вимог глобалізації. Це особливо посилює імперативні вимоги до врахування у діяльності суспільства вимог економічної безпеки щодо загальної перманентної реформи управління, адміністративної зокрема, розбудови системи спостереження за станом державного управління, створення нової політичної та економічної еліти. На державному рівні сама структура органів управління повинна бути побудована таким чином, щоб орієнтуватися на активне опанування вимог світового ринку, тенденцій глобалі- зованого розвитку.
Введення адекватних механізмів організації влади створює необхідний базис для розбудови механізмів постійного спостереження за криміногенними зонами та тінізаційними процесами, налагодження системи моніторингової діяльності, аналітичного та розвідувального забезпечення як необхідних складових системи економічної безпеки. Це створює адекватну завданням глибокої трансформації суспільства систему державно-адміністративного забезпечення, обмеження її засобами паразитичних соціально-економічних явищ, переведення таких нині системоутворюючих щодо стану державного управління процесів, як корупційний зв’язок, бюрократизація, тінізація механізмів державно-адміністративної системи, у клас фонових.
Реалістичний вихід із тенет пресингу соціальних хвороб минулого і жорстких викликів глобалізаційних процесів сучасності лежить у площині опанування важелів реформування державно-адміністративної системи, в її ювелірній гармонізації для вирішення найскладніших двоїстих проявів трансформації: необхідність посилення, ренесансу внутрішніх традиційних засад вітчизняного суспільного розвитку та обмеження згубного потягу вітчизняних управлінських структур до корупційного зрощення, бюрократизації та олігархізації; активізація зовнішніх обмінів, розвиток структур для інтеграції країни у глобалізований розвиток та обмеження деформаційного впливу на традиційну структуру вітчизняного суспільства західної економічної експансії; посилення ефективності держави, її системи економічної безпеки і забезпечення, стимулювання свободи підприємництва, фундаментальних прав людини. Соціально-економічний потенціал українського суспільства дає можливість використовувати механізми всілякої активізації ефективних трансформацій і одночасного обмеження деформаційних, кризових явищ.
У монографії розглядаються закономірності проявів тінізаційних процесів до подій «помаранчевої революції», які були викликані, значною мірою, саме системоутворюючим згубним впливом тіньової економіки на всі суспільні процеси. Отже, однією із головних функцій кризи та зміни влади є обмеження та усунення багатьої факторів, що сприяли розвитку тіньової економіки. Водночас, слід зазначити, що було б помилкою зводити глибинні причини її розвитку в Україні лише до негативних суб’єктивних чинників становлення новітніх еліт в умовах початкового нагромадження капіталу. Вони мають об’єктивні закономірності свого утворення, обмеження яких потребує ефективних шляхів розв’язання протиріч трансформаційних процесів.
РОЗДІЛ І
» следующая страница »
1 2 3 4 5 67 8 9 10 11 12 ... 350