Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

 .

На відміну від засад соціально орієнтованого ринкового господар­ства, основними елементами реальної структури вітчизняного суспіль­ства є монополізація переважної більшості галузей економіки; бюрокра­тизація державного управління, розширення практики бюрократичного адміністрування, яке виступає як головний регулюючий та контролю­ючий механізм; активні намагання підміни офіційної влади владою адмі­ністративно-економічних груп, виникнення яких є результатом інтеграції представників державної влади, бізнесу (часто об’єднані в одній особі), а також кримінальних структур, що сприяє проведенню ними політики соціальної поляризації, розшарування, поширення злиднів.

У зв’язку з цим важливого значення набуває пошук закономірностей функціонування національної структури, накопичення в ній девіації со­ціально-економічних процесів, детермінантів їх тінізації.

Сьогодні найбільш актуальним у соціально-економічних досліджен­нях, зокрема пошуку закономірностей тінізації економічних процесів, є повернення до пошуку традицій розвитку. «Повернення до Інтегральної Традиції — це не повернення у «кам’яний вік» примітиву, жорсткої ко­лективності й деіндивідуалізації (хоча навіть у такій формі минулий со­ціалізм «висувався» в есхатологічний міф і саме тому мав шалений успіх і підтримку натовпу). Воно означає осмислення цієї Традиції на якісно новому рівні. Адже людство має вже досить корисних надбань (як у плані негативного й позитивного досвіду, так і в плані наукових прозрінь) для того, щоб ввести нову, психокультурну парадигму життєустрою в прак­тику соціального формоутворення не як соціальну утопію, а як вистраж­дану необхідність.»

Повернення до традиції дає можливість віднести вітчизняне суспіль­ство до аграрного типу цивілізацій, де людина, незважаючи на панування особливого типу індивідуалізму—індивідуалізму обмеженості, самозам- кненості, локальності, маргінальності

 , є соборною особою, інтеграцією множини солідарних людських зв’язків. Українське суспільство являє собою тип традиційного суспільства, яке перебуває у стані незавершеної модернізації. «Головною умовою модернізації є функціональна диферен­ціація підсистем, зокрема поділ політики і релігії, економіки і політики, формування автономних сфер науки, мистецтва, приватного життя.»

На відміну від модернізованого суспільства, для вітчизняного харак­терним є прояв взаємопроникнення організаційних форм повсякденної діяльності, взаємодія суб’єктів персоніфікованих відносин усередині цієї системи відносин, заснованих на особистих стосунках. Це система відно­син, закритих стосовно до зовнішнього світу. Організація традиційного суспільства, модернізація якого не є завершеною, передбачає об’єднання в одній ланці різних, протилежних, незалежних для модернізації суспіль­ства відносин, зокрема політики, бізнесу, родинних стосунків. Це озна­чає, що таке суспільство завжди будується на системі зв’язків, в основі якої є сім’я, община, коло близьких, що є самодостатніми і спрямовані закритися на самих себе.

Соціальній організації традиційного українського суспільства об’єк­тивно притаманна така «багатофункціональність», при якій вузьке коло персоніфікованих осіб — чиновників, політиків, бізнесменів — є інтегро­ваними в одне і те саме коло взаємної залежності та взаємодії — елітний сектор. Для такого суспільства при здійсненні широкої експансії прозах- ідних моделей розвитку є дуже високий ризик розмивання кордонів між легальним і тіньовим секторами економіки, взаємної дифузії і взаємного доповнення цих секторів; ураження корупцією, організованою злочин­ністю, створення закритих, неформальних структур організації влади та економіки, монополізація, використання державної влади як засобу особ­ливого панування та збагачення вузьким колом осіб — адміністративно- економічними групами, що об’єднують замкнені кола представників держ­апарату, суб’єктів підприємництва та кримінальних структур; трансфор­мації тіньової економіки у базовий первинно-необхідний елемент функціонування суб’єктів підприємницької діяльності, активну кримі- налізацію всіх сфер суспільного життя, структуризацію організованої зло­чинності, насамперед в економіці.

 

« Содержание


4  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я