Підприємства здійснюють нарахування амортизації згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” – у податковому обліку, та згідно із П(С)БО 7 “Основні засоби” в бухгалтерському обліку. Вказаним законом норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал):
– група 1 (будівлі, споруди, їхні структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їхні частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі) – 2 %;
– група 2 (автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них) – 10 %;
– група 3 (інші фонди, що не входять до груп 1, 2, 4) – 6 %;
– група 4 (ЕОМ, інші машини для автоматичної обробки інформації, їхнє програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у т.ч. стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних предметів, тобто 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) – 15 %.
Балансова вартість групи основних фондів підприємства на початок розрахункового року обчислюється за формулою:
БВоф = БВо + Вноф + Вкр + Врек – Вв – Ао, (4.5)
де БВо – балансова вартість групи основних фондів на початок року, що передував звітному; Вноф – витрати на придбання нових основних фондів; Вкр – вартість здійснення капітального ремонту основних фондів; Врек – витрати на реконструкцію виробничих приміщень і модернізацію устаткування; Вв – вартість виведених з експлуатації основних фондів протягом року, що передував звітному; Ао – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у році, що передував звітному.
Вибір методу амортизації визначається низкою об’єктивних чинників залежно від специфіки виробництва, темпів технічного прогресу, складності та особливостей розрахунків тощо. Відомі такі основні методи амортизації.
Прямолінійний метод полягає в тому, що кожного року на собівартість виготовленої продукції переноситься однакова частина вартості основних фондів. За такого методу щорічні амортизаційні відрахування обчислюються за формулою:
(4.6)
або:
(4.7)
де АР – річні амортизаційні відрахування, грн; ОФперв – балансова (первісна) вартість об’єкта основних фондів; НА – норма амортизації, %; Л – ліквідаційна вартість основних фондів, грн; Т – строк корисної експлуатації основних засобів, років.
Методи прискореної амортизації дають змогу протягом першої половини корисного строку використання основних фондів відшкодувати до 60–70 % їх вартості завдяки застосуванню в цей період підвищених норм амортизації. Найпоширенішими методами прискореної амортизації є метод зменшення залишкової вартості та метод суми чисел (кумулятивний метод).
Метод зменшення залишкової вартості передбачає визначення суми амортизаційних відрахувань множенням залишкової вартості об’єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації на річну норму амортизації (у відсотках), яка визначається за такою формулою:
(4.8)
де n – тривалість корисного використання об’єкта основних фондів, років.
Різновидом розглянутого методу є метод прискореного зменшення залишкової вартості (подвійного зменшення залишкової вартості), за яким сума амортизації визначається множенням залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації на подвоєну норму річної амортизації, яка застосовується при прямолінійному методі амортизації:
» следующая страница »
1 ... 4 5 6 7 8 910 11 12 13 14 ... 43