Функціональними учасниками інвестування можуть бути:
– фірма-девелопер – юридична особа, що приймає на себе функції з повної реалізації інвестиційного проекту. Вона здійснює пошук найвигіднішого місця вкладення коштів інвестора, розробку проекту та його реалізацію;
– фірма-ріелтер – здійснює посередницькі операції на ринку нерухомості;
– інжинірингові фірми – розробляють різноманітну документацію для клієнта (проекти бізнес-планів, науково-технічну документацію, проектно-кошторисну тощо);
– консалтингові фірми – надають професійні консультаційні послуги клієнтам, зокрема, і з інвестиційних питань;
– будівельні та аудиторські фірми.
До об’єктів інвестиційної діяльності відносять всю сукупність майнових, матеріальних та інтелектуальних цінностей, що складають категорію інвестицій: будь-яке майно, у тому числі основні засоби й оборотні активи у всіх сферах національної економіки, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальна власність, інші об’єкти власності, а також майнові права. Згідно з чинним законодавством, об’єктами інвестицій виступають: новостворювані підприємства, підприємства, що реконструюються, основні засоби, комплекси об’єктів.
Тема 3. Фінансові інвестиції
Фінансові інвестиції – це вкладення коштів у фінансові інструменти, серед яких переважать цінні папери, з метою одержання доходу в майбутньому. Фінансові інструменти поділяють на:
– фінансові активи (грошові кошти та їх еквіваленти; дебіторська заборгованість; фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, призначені для перепродажу; інші фінансові активи;
– фінансові зобов’язання (фінансові зобов’язання, що призначені для перепродажу та інші фінансові зобов’язання);
– інструменти власного капіталу (прості акції, частки та інші види власного капіталу);
– похідні фінансові інструменти (ф’ючерсні контракти, форвардні контракти та інші похідні цінні папери).
Цінні папери мають такі види:
– пайові, за якими емітент не несе зобов’язання повернути кошти, інвестовані в його діяльність, які засвідчують участь у статутному фонді, надають їх власникам право на участь в управлінні справами емітента та одержання частини його прибутку (акції);
– боргові, за якими емітент несе зобов’язання повернути у визначений термін кошти, інвестовані в його діяльність (здійснити погашення цінних паперів), але які не надають їх власникам права на участь в управлінні справами емітента (облігації, казначейські зобов’язання, векселі, ощадні сертифікати);
– похідні (деривативи), механізм обігу яких пов’язаний із пайовими, борговими цінними паперами, іншими фінансовими інструментами чи правами щодо них (форвардні (ф’ючерсні) контракти, опціони (варанти), депозитарні розписки).
Ефективність будь-яких інвестицій визначається на основі співставлення ефекту (доходу) і витрат. При визначенні ефективності фінансових вкладень витратами є кошти, інвестовані в різноманітні фондові інструменти, доходом – різниця між реальною вартістю окремих фондових інструментів і сумою коштів, інвестованих на їхнє придбання. Оскільки ефект може бути отриманий лише в майбутньому періоді, при порівнянні з витратами він повинен бути оцінений в теперішній вартості. Реальна теперішня вартість окремих фондових інструментів формується під впливом двох основних факторів: суми майбутнього грошового потоку від конкретного виду фондового інструменту та дисконтної ставки, що використовується при оцінці теперішньої вартості майбутнього грошового потоку. Оціночна система показників дохідності акцій включає розрахунок показників:
1. Дохід на акцію:
(3.1)
де ЧП – чистий прибуток, грн; Дприв – дивіденди за привілейованими акціями; – загальна кількість звичайних акцій.
» следующая страница »
1 2 3 4 56 7 8 9 10 11 12 ... 43