Бухгалтерський облік у документах

України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представниц­тва іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов’язані вести бухгал­терський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

2.          Частину другу статті 2 виключено

3.          Суб’єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звіт­ність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Стаття 3. Мета бухгалтерського обліку та фінансової звітності

1.          Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання корис­тувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове ста­новище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

2.          Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінан­сова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грун­туються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 4. Основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Бухгалтерський облік та фінансова звітність грунтуються на таких основних принципах: обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що при­ймаються на її основі;

автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фі­нансовій звітності підприємства;

послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової полі­тики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положен­нями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обгрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

безперервність - оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з при­пущення, що його діяльність буде тривати далі;

нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів.

При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітно­сті в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

превалювання сутності над формою - операції' обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства виходя­чи з витрат на їх виробництво та придбання;

єдиннй грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;

періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з ме­тою складання фінансової звітності.

Стаття 5. Валюта бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій оди­ниці України.

Розділ II. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ Стаття 6. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні

 

« Содержание


3  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я